Частина 20. Обман століття

Коли кількість спантеличених і тих, що сумніваються досягла критичного числа, вони почали зв'язуватися між собою, збиратися невеликими групами та обговорювати ситуацію. Кожен на руках мав бланки з аналізами маркера з незалежних лабораторій. Вони багаторазово порівнювали їх з аналізами зі станції перекачування.

Слова невтішного виводу дзвеніли у напруженому повітрі. Обман!

Не може бути? Вже може! Вже точно може бути та вже є!

Всіх обдурених об'єднувала загальна кричуща думка – треба терміново знайти цих пройдисвітів і покарати по всій строгості ... Тільки ось зробити це потрібно без зайвого розголосу в пресі. І так уже галасу наробили багато. Адже ошуканими були люди дуже відомі в суспільстві, еліта, обрані… Найкращих людей сучасності обдурили «найкращим» чином. Жах як негарно!

 «Помолоділі» спочатку злилися і лаялися, проклинаючи горе-винахідників, потім вирішили все ж таки звернутися за допомогою до самої, на їх погляд, компетентної в таких випадках людини. До нього і надіслали авторитетних делегатів:

- Шановний Сергію Петровичу! Ви, як начальник особливої ​​служби президента, і є та людина, яка здатна вирішити таке делікатне питання. Ситуація вкрай прикра для постраждалих від обману, самі розумієте… Ми б не хотіли розголосу… Тим більше, що за чутками постраждав Сам. Чи це неправда?

- Вибачте, я не уповноважений давати коментарі на цю тему. Але пошуками нашої вправної трійці займуся обов'язково. В цьому не сумнівайтеся. Я застосую всі можливі заходи. Знайдемо в найкоротші терміни. Я повідомлю вас про результати.

Але хитруни на те й хитруни, тому що їх не можна взяти ось так, голими руками. Вони просто зникли із країни. Як кажуть, у невідомому напрямку. Залишили межі, так би мовити… І, що особливо прикро для особливої ​​служби, невідомим способом. Це стало ясно після кількох днів безуспішних пошуків. Не було виявлено жодних слідів перетину та залишення… «Усі можливі» заходи виявилися недостатніми, і цей сумний факт тепер треба було якось прийняти. Гроші на їхніх банківських рахунках виявилися переведеними у готівку. Грошей на рахунках не було! Оце так!

«Обман століття» – який шикарний слоган для засобів масової інформації. Дзвінкий та «хлібний»… Нова сенсація народжена і знову дала їжу машині масового інформування. Поштовх до запуску, і ось машина закрутилася з новими обертами. Ажіотаж наростав із новою силою, з елементами повторення попередньої кампанії, але з протилежним знаком. Кореспонденти почали затято лаяти те, що тільки недавно хвалили. Тепер обраним уже «перемили всі кісточки», кілька разів, не залишивши поза увагою ані однієї… Жодного помилування авторитетам і відомим персонам! Той, хто одного разу потрапив у лапи інформаційному монстру, вже не мав шансів вислизнути цілим і неушкодженим. Такий закон жанру. «Ви не хотіли зайвого розголосу? А… так-так-так!»

Яке ж це щастя вкусити у прямому ефірі того, хто ще вчора урочисто підносився за крок від п'єдесталу, а сьогодні безпорадно трясе якимось незрозумілим бланком аналізів якогось маркера крові! Назва цього ге-рон-то-ло-гич-но-го маркера крові повністю ніхто не міг навіть вимовити, але всі намагалися вимовити його з максимальною зневагою. Ату його!

Не зміг встояти на п'єдесталі – будь ласка, на ешафот! Ти ж не сірість якась, щоб просто переглянути репортаж вдома по телевізору? Ти – обраний, тобі немає місця у натовпі на площі, ти не їздиш у метро, ​​ти не стоїш у чергах, як усі люди. Дуже просимо взяти участь у публічній страті як головний персонаж! Ось так, саме так ... «по-доброму».