Втрачена мрія

ДРУГА

Ранок неділі був тихим і ясним. Сергій прокинувся у своїй кімнаті і помітив, що лишився сам у квартирі. Світлана та Віктор поїхали до своїх друзів. Він поснідав сирниками з джемом та поспішив з'єднатися з Максом.
- То як ми сьогодні...Зустрінимось?
- Привіт, чувак! Звісно. Хочу послухати твої пісні.
- То добре. 
- Тоді я бронюю комору для репетиції, - запропонував Макс.
- Гарна ідея. Куди мені треба їхати?
- На Лівобережну. Давай зустрінимось біля вихіду з метро о 12 годині. 
- Домовились.

 Після сніданку Сергій сходив у душ та почав збиратися. Перед виходом з квартири він ще раз зіграв свої авторські пісні.
Макс чекав його біля метро. Він був одягнений в джинсову безрукавку та чорну футболку Ramones, вузькі джинси та кеди Converse. З рюкзака стирчали барабанні палички. Вони йшли до репетиційної бази та балакали між собою.
- Отже, ти полюбляєш інді-рок, — почав розмову Макс.
- Я люблю абсолютно різні жанри музики. Від джазу до тяжкого металу, — зізнався Сергій.
- Навіть так?
- Та мої пісні, мабуть, більш належать до інді-року, — погодився Сергій.
- Мені імпонує такий стиль. Вокал в тебе класний і гадаю, ми зможемо розхитати натовп.
- Але?
- Але для початку мені треба почути твої пісні!

 Репетиційна база знаходилась на розі окремої будівлі, у підвальному приміщенні. Біля сходів завжди товклись інші музиканти. Вони або чекали своєї черги грати, або виходили покурити на свіже повітря. Макс привітався з високим патлатим хлопцем у футболці Cannibal Corpse і вони спустились до підземного царства задухи та поганого звуку.
Всюди на стінах висіли плакати різного змісту: музичні бенди, комуністичні гасла і постери майбутніх концертів. Вони йшли по вузькому темному коридору до самої дальньої кімнати. За дверима ізольованих комірчин грали колективи. Ударні дуже добре виділялися на фоні інших інструментів і слабких голосів.
- Чувак, привіт! Я бронював комірчину на дві години! - привітався Макс.
Бородатий лисий дядько підняв очі від ноутбука.
- Заходьте направо, — вказав напрямок адміністратор.

Вони зайшли до кімнати десяти квадрат. Макс швидко розмістився за барабанами й перевіряв бас бочку. Сергій дістав акустичну гітару і перевірив мікрофони.
Лисий дядько допоміг знайти на мікшері потрібні канали та відновити гучність.
Гітара з'явилась в моніторі за допомогою мікрофона.
Максим вже розігрівався на барабанах.
Зазвучав неймовірно гарний перебір на гітарі, Макс припинив грати на ударних аби послухати його. Сергій грав вступ до своєї першої композиції. Коли він почав співати, Макс вже зрозумів яку партію йому потрібно грати на ударних. Далі розпочався бридж і енергійний приспів.
Коли пісня закінчилась, Сергій задоволений подивився на Макса.
- Ну як тобі?
- Чувак, це ульот! Правда!
- Дякую.
Вони почали розбирати всі три авторські пісні. Макс закохався в музику Сергія.

 Після репетиції вони вирішили піти до Русанівської набережної, аби обговорити подальшу співпрацю. На набережній було гарно і затишно в будь-яку пору року.
Вид на Мати-Батьківщину, шматочок тихої природи посеред шаленої динаміки міста.
Хлопці сиділи на березі річки та пили баночне пиво.
- Знаєш чого не вистачає? - ділився думкою Максим.
Сергій мовчки чекав, коли той скаже.
- Тобі не вистачає електрогітари та бас-гітариста!
- Погоджуюсь.
- Я можу взяти електрогітару у свого знайомого...
- Ні, облиш. Я куплю електрогітару, — пообіцяв Сергій.
- Чувак, твоя музика має потрапити в інтернет обов'язково! Ми не повинні гаяти час!
- Тоді завтра їду до музичного магазину, — погодився Сергій.
- Ти серйозно? Клас!
- Де нам шукати басиста? - протягнув думку Сергій.
- Є в мене одна людина, яка грає на бас-гітарі... - соромився Макс.
- Але?
- Він крейзі.
- То нічого. Подзвони йому!
- Ти справді цього хочеш?
- Якщо він вміє грати, то він нам підходить.

 Сергій повернувся до дому о 16.00. Він насипав коту корм та розігрів собі борщ.
Після репетиції та прогулянки, дуже хотілось спати. Продуктивна неділя перед важким понеділком.
Він пообідав та вирушив до своєї кімнати. Світлана та Віктор мали повернутися до дому у вечері. Сергій ліг на м'яку канапу і миттєву заснув.
Мобільний дзвонив вже у котрий раз.
Хлопець так міцно спав, що зовсім його не чув. Та вже з третьої спроби додзвонитися. він прокинувся.
- Алло, — промовив Сергій сонним голосом.
- Чувак, ти що там спиш? - пролунав голос Макса.
- Ага.
- То просинайся, бери гітару та їдь до мене!
- Що трапилось? - здивувався Сергій.
- В мене сьогодні флет.
- Флет? - спитав Сергій.
- Вечірка, — перефразував Максим.
- Я навіть не знаю чи зможу...
- Ти потрібен тут! Твої пісні мають почути мої друзі! Приходь! - наполягав Макс.
Сергій замовчав.
- Я запросив басиста, про якого тобі казав. Поспілкуєшся з ним щодо співпраці!
Аргумент, — подумав Сергій.
- Добре. Я приїду.
- Зустріну тебе біля станції метро Позняки.
- Гаразд, — погодився Сергій.

  Довелося їхати в іншу частину міста. В годину робочого перевезення метро перетворилось на вулик. Потрапити до вагона, на станції Палац Спорту, було важко. А коли Сергій все ж таки опинився в вагоні, пасажири зажали його так, що дихати ледве виходило.
Дорога до станції Позняки була жахливої. Та коли потяг перетнув міст, люди почали виходити і стало просторо.
Макс чекав Сергія на платформі. Поряд з ним стояв довговолосий хлопець.
- Знайомся, Сергій. Це Андрій, — представив Макс.
Сергій стояв з гітарою на спині й чекав.
- То ж веди! До свого флету.
Хлопці вийшли з підземки та пройшли поряд з гучними торговельними комплексами. Вже невдовзі вони опинилися в полоні багатоповерхових будинків. Макс жив недалеко від метрополітену.
Коли вони піднялись ліфтом на восьмий поверх і зайшли до квартири, Сергій побачив багато взуття в коридорі. Грала гучна музика та лунали чоловічі та жіночі голоси.
Сергій зняв свої кросівки та пішов за Максом до залу. На великому дивані сиділи дві дівчини та хлопець.
- Леді та джентльмени! Хочу познайомити вас з талановитою людиною. Його звати Сергій, він зовсім недавно в нашому прекрасному місті. Та в нього дуже класні пісні, — урочисто представив Макс.
- Привіт, — сором'язливо промовив Сергій.
- Майже всі в зборі...Чекаємо на Діму та Машу, — повідомив Макс.
- Вони скоро підійдуть, — прочитавши меседж в телефоні, сказала Віка.
На столі стояв різний алкоголь, снеки та піца.
Макс поспішив відкрити пиво і пригостити Сергія.
- Давай, чувак. Не соромся, — тихенько промовив Максим.
Сергій зробив ковток пива з банки.
Хлопця, який сидів поряд з дівчатами звали Олександр. Сашко взявся доглядати за дамами та налив у їх стакани Bacardi.
- Тож заграй нам свої пісні! - попросила брюнетка, яку звали Катя.
Сергій мовчки поставив пиво на стіл і дістав гітару. Довелося трішки підтягнути струни.
Макс став поряд з музикантом.
Сашко зупинив гучну музику на комп'ютері.
Сергій заграв той самий неймовірний перебір, який ще недавно встив підкорити Макса.
Дівчата чекали, коли Сергій почне співати, а Сашко був у захваті від мелодії.
Він заспівав.
Стояла тиша. В кімнаті було чутно тільки акустичну гітару і голос. Ніхто навіть не ворушився.
В коридорі задзвонив домофон.
Макс пішов відчиняти двері гостям.
Невдовзі в коридорі почулися голоси та це не заважало Сергію грати. Гості зайшли до залу разом з Максом і також приєднались до слухачів. Коли він закінчив грати на якусь
мить в кімнаті стояла тиша, а потім ожили аплодисменти.
Сергій подякував і озирнувся до Макса. Поряд з ним стояв хлопець з тунелями у вухах. Це був Діма. Та вся увага в мить перейшла до неї...Дівчина з метро. Марія.
- Діма, це той самий талант — Сергій! Сергій, це Діма, той самий бас-гітарист, — познайомив Макс.
Серій відвів погляд від Марії, яка також впізнала хлопця з метро.
- Чувак, я всю пісню не чув та кінцівка мені сподобалась, — зізнався Діма.
- Пісня супер! Голос дуже класний! - відкликнулась Віка. Катя підтримала подругу.
Сашко запропонував випити за гарну музику і талановитих людей.
- Думаю нам втрьох треба відійти на кухню, — запропонував Макс, Сергію та Дмитру.
Марія привіталась з іншими та приєдналась до жіночої компанії.
Макс закрив двері кухні та почав розмову:
- Чуваки, пропоную почати репетиції!
- Підтримую, — погодився Сергій.
- Зможу двічі в тиждень, — зізнався Діма.
- А в тебе як з вільним часом? - поцікавився Макс.
- Тричі в тиждень. Три дні підряд, — згадуючи свій графік роботи, сказав Сергій.
- Тоді одну репетицію граємо без бас-гітариста.
- Поки що так, — промовив Діма.
Двері кухні відчинилися і Сашко завітав до хлопців з пляшкою рому.
- Тук-тук! Я до вас. Жінки почали жіночі балачки...Назву гурту вже придумав? - звернувся Саша до Сергія.
- Edgar Poe, - промовив Сергій.
- Круто, — погодився Макс.
Діма мовчки взяв стакан з ромом. Вечірка почалась.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше