Сьома

МИНУВ РІК.

У 2017 році концертний графік Edgar Poe був щільним. Це розв'язало фінансову проблему кожного учасника гурту. Тур по Україні, літні фестивалі, не обійшлось також і без благодійних концертів. Та все це було на руку.
Квитки забирали до останнього, а організатори пильнували за виконанням райдеру. В кожному місті публіка тепло зустрічала музикантів. Сторінки в соціальних мережах "тріщали" від заявок у друзі. Іноді, серед прихильників, Сергій зустрічав своїх старих знайомих з якими давно втратив зв'язок. Та сьогодні вони знаходили його самі.

Тур завершився перед Різдвяними святами, а це значить, що можна трохи відпочити від гастролі та побути вдома з близькими.
Квартира у багатоповерховому будинку з видом на Оболонську набережну стала новим місцем проживання Сергія. Вони з Марією переїхали сюди зовсім недавно. Просторі світлі кімнати, сучасні меблі та побутова техніка значно вплинули на затишок. Оренда такого житла коштувала 500 доларів за місяць.
В гостях у Марії була Інна — дівчина Мішеля. Вони дружили та розуміли одне одного, бо мали спільну пристрасть: кіно та живопис.
Сергій зняв взуття та завітав до кухні. Дівчата чаювали. Музикант тримав у руках квіти.
Марія приємно здивувалась.
- Привіт.
- Я вже йду, — зізналась Інна та звільнила стілець.
- Чай допий! - наполягав Сергій.
- Ні. Мені пора, — заперечила Інна та пройшла до коридору.
Поки Марія проводила гостю, Сергій зайшов до вітальні та ліг на канапу.
Всі творчі плани у 2017 році були завершені. За вікном падав рідкий сніг.
Як мінімум, тиждень, вдома. Він поглянув на картину, над якою працювала Маша.
Мольберт стояв біля великого вікна.
- Тобі подобається? - почувся голос Марії.
- Я не можу зрозуміти цей малюнок, — зізнався Сергій.
- Кожний бачить тут свій образ, — пояснила Маша, — Що бачиш ти?
Сергій довго намагався зрозуміти, яке уявлення викликають ці хвилі кольорів та відтінків.
Марія принесла з кухні червоне аргентинське вино та наповнила келихи. Вона сіла поруч з ним на канапі.
- Пробач. Живопис це не моє, — зізнався Сергій.
- Це як чути мелодію та уявляти картину, — пояснила Маша.
- Добре. Тоді тут намальована пристрасть.
- Пристрасть? Це тому що ти бачиш багато червоного кольору?
- Це то, що я відчуваю, коли дивлюсь на цей малюнок.
- Або хтось дуже скучив за ласками, — засміялась Марія.
Сергій зробив великий ковток та прибрав келих в сторону. Марія поставила свій келих на підлогу. Одяг швидко опинився у різних частинах вітальні.
 
За вікном вже увімкнулись вечірні ліхтарі. Сергій випускав дим у стелю лежачі у ліжку. Марія сиділа поруч, тримала в руках келих. Вони були абсолютно голими. Напівтемна кімната. Через вікно потрапляло світло від вуличних ліхтарів.
- Ти почав палити. Я погано на тебе впливаю.
Сергій взяв її келих та зробив ковток вина.
- Шкідливі звички це не страшно. З ними завжди можна розлучитися.
- Ти маєш багато залежностей?
- Маю.
- Які?
- Одна ця залежність сильніша ніж усі шкідливі звички. З нею я навряд чи зможу розлучитися.
Десь у кухні почав дзвонити телефон. Марія підвелась з ліжка та взяла халат.
- Облиш. Нас нема вдома.
- Це може бути важливий дзвінок, — попередила дівчина та рушила до телефону.
Двері в кухні зачинились. 
Коли Марія повернулась, Сергій вже копався у своєму ноутбуці. Вона залізла під ковдру та поклала голову на плече. Сергій дивився на відео характеристику електрогітари.
- Це був не важливий дзвінок. Твоя правда.
- Тоді чому ти зачинила двері?
- У дівчат мають бути свої таємниці.
- Ось воно що...
- Ти що образився?
- Ні. Все гаразд.
- Пробач. Наступного разу буду спілкуватися по телефону поруч з тобою.
- Все добре! Не зважай!
- Тоді чому тебе це так пригнітило?
- Все в нормі. Я шукаю собі нову подружку.
Марія здивовано підняла брови.
- Так значить...
- Тобі яка більше подобається? Червона чи чорна? - поцікавився Сергій та підсунув ноутбук з фотографією Epiphone Les Paul.
- Червона, — зізналась Марія.
Сергій почав оформлювати купівлю через інтернет.

 У ранці, коли Марія ще спала. Він зварив собі каву та відкрив ноутбук. "Пошта його минулого життя" була заповнена листами різного характеру. Сергій згадав, що в нього навіть є сторінка в іншій соціальній мережі, яку він давно не відвідував.
Профіль Сергій Чернов. Стара світлина. Купа повідомлень та заявок у друзі.
Серед прихильників, однокласників та знайомих, він також зустрів недоброзичливця Даніель Д.
Ця людина марнувала його час та відривала його від моментів самовдосконалення. Даніель Д. був не просто заздрісником, а ще й підлою людиною. Він афішував всі невдалі світлини Сергія та робив гидкі фото колажі з участю хлопця. Все це Даніель публікував на своїй сторінці.
Аморальні коментарі була його улюблена справа. Та навіть це не змусило Сергія дивитись назад. Він забув про батьків та дім. Забув той запах старого автомобіля в гаражі та як пахне улюблений пиріг. Як зустрічає сірий вокзал рідного місто та як лаються водії в маршрутках, забув ті сумні будівлі та червоний асфальт біля шахт. 
 Марія зявилась на порозі кухні. Вона була заспана та це не псувало її вроду. 
- Як справи в батьків? Ти надіслала їм кошти? - поцікавився Сергій.
- Так...Мама дуже вдячна тобі за допомогу, - промовила дівчина.
- Сьогодні Новий Рік... - сказав Сергій та подивися у велике вікно кухні, за яким був чудовий сніжний ранок. 
Спортсмени бігали, батьки гуляли з дітьми, а хтось вигулював маленьких собачат. 
- Обожнюю це свято, - зізналась Марія, - А ти?
- Для мене це також улюблене свято. Та досі я зустрічав його сам, - згадав Сергій.
- Сам? А як же родина?
- Родина була у сусідній кімнаті.
- То сьогодні твоя мрія здійснилась?
- Гадаю, що так!
-Тоді я почну готувати, а ти підеш у магазин.
- Гаразд, - усміхнувся Сергій.