Втрачене кохання. Другий шанс.
Листування з Анею
Минув рік, відколи Лєра з мамою поїхали зі Шпиченців.
Їй вже шiстнадцять рокiв. Округлі риси її обличчя стали тоншими, воно стало симпатичним. Фігура з низької і місцями широкої, витяглася в зріст і округлості стали акуратними, вже було видно, що фігура вдалася. Очі вже не були зацькованими і згаслими. Але в погляді, як i ранiше, були щирість і чистота. Тепер усмішка була частим гостем на її обличчі. І волосся було таким же довгим і красивим від природи.
Весь цей час вони з Анею писали один одному листи. Як і раніше, дружили.
Аня розповідала про новини та події у селі та життя їхніх однолітків, про свої справи.
І лише одного разу в розмові вона згадала Рому. Розповіла, що він гуляє у компанії сільської молоді. Що переспав із Олею, дівчиною, що була на рік молодшою, за них з Анею.
Ця новина не засмутила Лєру. Бо вона вже попрощалася з надією бути колись разом із ним. Розуміла, що у Роми своє життя, свій шлях.
Тільки те, що розповідала про нього Аня, було так не схоже на нього. Наче вона говорила про когось із сільських хлопців. Лєра знала Рому зовсім іншим.
І в Лєри виникло відчуття, що це через неї він розчарувався в дівчатах, що рана, яку вона йому завдала, так його змінила. Від цього було боляче.
В одному з листів Аня запросила Лєру до себе на день народження і дуже наполягала, щоб вона приїхала.
І Лєра відпросилася на три дні.
#3286 в Любовні романи
#750 в Короткий любовний роман
#844 в Жіночий роман
Відредаговано: 05.12.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
