26 глава

*Елізабет
Наступного дня у школі .
—Привіт ,Бет .Ти що сьогодні так пізно прийшла ?Добре ,що географічка зараз на нараді і ми тут просто чекаємо .
Фуххх...Я почала віддихуватись від бігу ,бо думала ,що зараз буду слухати чергову нотацію .Повезло сьогодні .Я перевела подих і нарешті відповіла :
—Привіт ,Ліза .Я просто проспала .
—А вигляд в тебе ніби ти взагалі не спала ...
Ну вміє вона й підняти настрій .
—Та ми з Тьомою на побаченні були пів ночі ,от я й не виспалась .—тихо промовила я , поблище наблизившись до подруги ,щоб ніхто не почув нашу розмову .
—Ну і де ж було ваше побачення ?—з неймовірною цікавістю запитала вона .
—Ти були в торговому центрі.Спочатку повечеряли ,а потім дивились разом комедію .
—Вночі в торговому центрі ?Тобі це точно не приснилось ?Хоча від тебе і твого Ромео можна очікувати все ,що завгодно.
—Аххах ...—іронічно відповіла я .А по поведінці Лізи я зрозоміла ,що вона почала мені заздрити .Ну це й не дивно .Зазвичай ці мажори які на даний момент сидять з нами в одному класі нікого ні на які побачення не запрошують .Парочку раз зводять в кіно для галочки і все ...А Тьома зовсім інший .Для мене він особливий і я його так люблю .Вже й сумувати почала .
—Ну добре ,добре. Краще розкажи ,що ти з поїздкою вирішила .Ти їдеш ?
—Яка ще поїздка ?—запитала я .Про що зараз Ліза говорить ,а то я взагалі не розумію .
—Ну в понеділок на хімії до нас директор приходила .В тебе що склероз ?
Ой ...Я ж тоді трошки поспати вирішила ,напевно й прослухала .Інформація так сказати до останньої парти не дійшла .
—Ліз можеш детальніше розказати ,а то я напевно як завжди прослухала .
Вона лише з докором повертіла головою ,але все ж розказала .
—Вона запропонувала всім одинадцятим з'їздити на 3 дні в Одесу .Так сказати остання поїздка разом з класом. 
—Але ж вона весь час була проти цієї поїзди .Сама казала ,що це дуже далеко та й море ,що велика відповідальність і все таке ...
—Так,але Дарина Сергіївна вмовила її .Знаєш як її хлопці просили .,от вона й погодилась .Тож з нами поїде вона і ще 2 завучі .
(Дарина Сергіївна це наш класний керівник. Вона вчить у нас англійську .Їй ще навіть тридцяти не має .Красива амбіційна брюнетка ,прекрасний педагог .Вона стала нашою "кєрою " після 9 класу .Ми її одразу ж полюбили .Як вчитель вона вимоглива ,але пояснює дуже зрозуміло .А по характеру ,то дуже добра .)
—А коли поїздка ?
—В  наступний четвер вночі виїжджаємо ,а в неділю ввечері назад .
—Ну впринципі я б хотіла поїхати ,але ще треба батька спитати .А то ти його знаєш ...
—Ну добре ,але відповідь потрібно до п'ятниці дати ,тому не затягуй .
—Ок ,я тобі ще сьогодні ввечері скажу .А сама то ти їдеш ?
—Звісно ,що так .
Ну я й не сумнівалась .Ліза в нас була за любий двіж ,та й поїздки з класом вона так любила .А подруга доречі ,ще й так любить подорожі .Відвідала більше 15 країн.В неї навіть тату на зап'ясті є—літак ,а навколо нього сердечко і хмари .
Я теж люблю подорожувати ,але це трапляється досить рідко ,бо батько як завжди боїться мене кудись відпускати саму .Тому зазвичай ми їздимо разом .Минуло року ще вийшло його вмовити на одну невеличку подорож .Ми з Лізою на два тижні відправлялись в табір в Хорватію .Мені там дуже сподобалось .Красива країна ,я б в майбутньому навіть хотіла там жити ,але все це лише мої  бажання ...
І до класу вже зайшла вчитель географії ,тому ми перестали розмовляти і відкрили зошити ,щоб записати нову тему уроку ...
Уроки пройшли досить швидко і я вже їхала додому .От би пошвидше поговорити з батьком про поїздку. Надіюсь він погодиться .Сьогодні він звільниться з роботи по швидше ,от і поговоримо .Я радісно зайшла в квартиру .З кухні визирнула Олена Миколаївна .
—Привіт ,Елізабет .Ти голодна ?
—Ні ,дякую ,я пізніше поїм .А батько вже вдома ?
—Так ,він в себе в кабінеті .
Я побігла на другий поверх і постукала в двері .
—Заходь ,Бет.
—Привіт .Ти не дуже зайнятий ?Я б хотіла поговорити .
Він перевів погляд від паперів на мене .
—Сідай .Я уважно тебе слухаю .
Я присіла на крісло і почала .Не знаю чому ,але при кожній розмові з батьком я трохи хвилювалась і нервувала. І так завжди ,в мене навіть коліна починали трястись ,голос ставав невпевненим і я взагалі забувала ,що хотіла сказати ,хоч вже сто разів в голові прокручувала репліки ,які мала сказати .
—Нууу...в нас в школі організовують поїздку до Одеси на 3 дні .Наступного четверга виїзд ,а в понеділок зранку вже маємо вдома бути .То як ти згоден .
—Не знаю .Одеса це ж далеко. Та й ви 11 клас ,ще й натворите якихось там дуриць .Хто ж за вами дивитись буде ?
—Їде наш класний керівник і ще завучі .Вони за нами й будуть дивитись .Нічого не станеться ,ми ж не маленькі діти .Ну будь ласка ...я дуже хочу поїхати .
—Ну якщо так хочеш ,то добре ,але якщо що щоб ти відразу подзвонила і я приїду тут же .
Я схвально кивнула і радісно вибігла з кабінету батька ,лише на останок додавши "Дякую".
Ну все можна іти оповістити Лізку .Думаю вона буде рада .
Гудок і подруга взяла трубку .
—Привіт ,Ліз .Можеш говорити ?
—Привіт .Так ,можу .
—Я на рахунок поїздки .
—Ну в що там ?Ти вже вирішила ?
—Ага ,батько погодився ,я їду .
—Ну я дуже рада .Я внесу тебе в список .А деталі нам вже наступного тижня скажуть .Ладно ,па ,а то я трішки спішу .В мене манікюр через пів години .
—Ну манікюр це святе .Бувай .
На цій веселій ноті наша розмова завершилась .І я пішла робити уроки .Щось навчання мені сьогодні взагалі не йшло .Хотілось заритись під ковдру в відерком морозива і дивитись якийсь серіал .Цим я й вирішила зайнятись .А то мучитись за цим підручником не варіант ,бо й так нічого не вивчу .Краще зранку скоріше встану і ще раз перечитаю ,а зараз просто насолоджусь переглядом любимого серіалу .
І от на годиннику вже 1:20 .Ну і довгенько я дивилась ,бо на вулиці вже так темно .Пора вже спати .
Але сон як на зло кудись зник і я залишилась зі своїми думками сам на сам .Я думала про своє майбутнє і про Тьому .Уявляла хороше і щасливе життя ,яке чекає на мене .Я дуже хочу стати крутим спеціалістом ,який любить свою справу .Надіюсь ,що ця мрія здійсниться і вже за декілька років я зможу працювати психологом .А поруч зі мною буде мій Тьома ,який буде завжди підтримувати мене і просто любити .Цього мені буде вдосталь для щастя .От би все так і склалось. Я вийшла на балкон і побачила неймовірну красоту .Великий яскравий місяць виблискував на темному небі ,а навколо нього тисячі дрібненьких зірочок .Я аж затамувала погляд від цієї красивої картини ,яка була в мене пред очима .Треба частіше виходити вночі на балкон ,а то пропускаю таку красу в себе під носом .І тут "падає зірка" .Я як і будь-яка дівчина вирішила загадати бажання ,але вам я його зараз не скажу ,а то ще не здійсниться ...
Трошки помилувавшись небом я все ж таки зайшла в середину в кімнату ,бо на вулиці було досить таки прохолодно .
І тут я задумалась .Тьома стільки для мене всього робить .Організовує ці таємні побачення ,ризикує собою заради мене ...То чому б і мені не зробити йому щось приємне .Треба придумати щось цікаве .От завтра цим і займусь ,а зараз в ліжечко .А то я так втомилась ,що вже ледве стою на ногах .