37 глава

*Елізабет 
Ранок п'ятниці .
Я прокинулась в 8:10 .Я проспала ,о ні ,тільки не сьогодні .Перший урок контрольна ,та ще й потім нагородження .Я почала поспіхом збиратись .Одягнула я перше ,що попало мені під руку —синю джинсову спідницю і білу футболку .Зверху я ще накинула на себе джинсовку .Волосся зібрала в пучок ,часу намалювати ст вже не було .Перед врученням доведеться ще переодягнутись ,тому я взяла з собою червону вечірню сукню з відкритою спиною .Також червоні туфлі на каблуках і ще невеличку сумочку .Косметику і плойку я попросила взяти Лізу .Думаю ,що сьогодні моїм візажистом і перукарем буде вона .Я спакувала все в великий пакет і помчала до школи . Зайшла відразу з вчителем .
—Привіт .Ти коли вже перестанеш запізнюватись ?—запитала Ліза ,як тільки я сіла за парту .
—Хай .Я знову проспала .—почала виправдовуватись я .
—Ну я навіть не сумнівалась .—відповіла Ліза .
Перший урок в нас доречі сьогодні зарубіжна література ,бо має бути підсумкова ,а так то зарубіжна мала бути на 5 ,але перенесли .
Вчитель роздав нам листочки і ми почали писати .Ну як писати ,швидше списувати з чого тільки можна було .Молодий вчитель робив нам поблажки і "вдавав " що не бачить .Сам ж колись був на нашому місці ,от і жалів випускний клас .
Але дехто знову вирішив втрутись і все зіпсувати. Ден виразів у мене з рук книжку з якої я списувала під партою і на весь клас сказав :
—А що Бет в нас якась особлива ?Чому це вона списує ?—який ж він .А сам таке враження ,що сам писав .Звісно ,що вчитель не міг на це відреагувати і забрав мою книгу .От ідіот ,це я про Дена .І що мені тепер робити .Невже я завалю підсумкову та ще в кінці одинадцятого класу. І за що мені все це ?Списувати в мене більше не було з чого ,бо зошит пустий ,а телефон розрядився ,а в Лізи інший варіант ,та й вона сама нічого не встигала .Аж раптом мені в спину прилетів папірець .На ньому були відповіді до всіх завдань .Я знала лише одну людину ,яка могла це зробити і це був Даня .Він вже вдруге мене виручив .Та й підпис в куточку листка видала його:"З тебе капучіно ."і ще смайлик в кінці. Я обернулась до нього і усміхнулась ,а він лише мені підморгнув .Але обернувшись назад я побачила ще один погляд ,але вже незадоволений .Ден злісно кидав на мене погляд і нервово стискав пальці в кулак  ,так ніби зараз хотів мене вдарити від люті .Мені все ж таки вдалось списати і це його дуже розізлило .Після контрольної я вирішила сходити в їдальню за мінералкою .Ліза сказала ,що почекає мене в класі ,тож я пішла сама .Але коли спускалась по сходах ,хтось схопив мене за руку і потягнув в наше з Лізою місце ,де ми зазвичай говорили .
—Аййй.Мені ж боляче ,я зараз закричу !—почала вириватись я .
—Тссс і слухай мене інакше тобі кранти.—і Ден затулив мені рота своєю рукою .—Кіця ,я бачу ти не зрозуміла.Ти думаєш завжди тебе хтось рятувати буде ?От бачиш зараз ти зі мною сам на сам .Пропоную востаннє стань моєю дівчиною і нам всім буде краще .Тобі так точно .Повір ,я не такий поганий як здається на перший погляд .Ну між нами всяке було ,але пропоную забути і почати все спочатку .Ти ж дівчинка розумна ,думаю сама розумієш вигоду в цій пропозиції .Більшість тих білявок накреслених мріють бути на твоєму місці ,а я от вибрав саме тебе .Чесно ?Зовнішність в тебе досить таки посередня ,а от характер ще той .Люблю неприступних .Знаєш чому ?З такими цікавіше .То що згодна ?—і він забрав руку .
—До тебе що з першого разу не дойшло ,ні з другого .В мене є хлопець і я його люблю .Шукаєш дівчинку на ніч то не ти не туди звернувся !Вали з моїх очей подалі !—чуть не прокричала я .
—Значить все ж по хорошому не вийде ?
—По хорошому ?Ти зараз з мене знущаєшся ?Останній тиждень мого життя схожий на ад і це завдяки тобі .Ти ж мене чуть не вбив .Я ненавиджу тебе !—і я почала бути його кулаками по грудях з усієї сили .
—Ти геть здуріла ?Я намагаюсь зробити тобі вигідну пропозицію ,а ти відмовляєшся ,дурепо .—ну це вже в ніякі ворота не лізе .Я вдарила його з усієї сили по щоці .Ще й нігтями з гори до низу по лиці пройшлась ,так ,що залишились сильні сліди і навіть в деяких місцях виступила кров .Він в той ж момент міцно схопив мене за руку і прижав до стіни .
—Ну все ,ти щойно сама себе в могилу зарила ,ідіотка .Я тобі цього не пробачу !Ну нічого ,потерпи до вечора .І тобі цей тиждень здасться раєм ,порівняно з тим що чекає на тебе .Я тобі це обіцяю .Ти ще на колінах до мене приповзеш і благатимеш пробачити .А знаєш чому ?Тому що більше варіантів в тебе не буде .—і він різко відпустив мене ,розвернувся і пішов .Як ж мені було страшно ,коли він це говорив .Я ледве опанула себе і стримувала сльози .Ці погрози мене дуже налякали .Надіюсь ,що він просто на емоціях .Я постояла декілька хвилин на тому ж місці ,а тоді коли продзвенів  дзвінок побігла до класу .
—Ти ж по воду йшла ,де вона ?—спитала Ліза.
—Та перехотілось мені ,я чаю випила .
—Ти така бліда ,що сталось ?
—Ні ,нічого ,просто я ще сьогодні не їла ,от і бліда .—і я присіла за своє робоче місце ,біля подруги .
Як важко було брехати ,особливо коли тебе в середині з'їдає страх і переживання ,а ще навпроти сидить людина ,яка їх і викликає .І як мені з ним в одному приміщенні знаходитись ?Він ж психопат ,просто якийсь не врівноважений .Я старалась більше навіть в його бік не дивитись .Цілий урок мовчала і навіть слова до Лізи не мовила .Решту уроків я навіть не вставала з-за парти .Я наче в трансі була .Ця розмова з Деном чесно кажучи мене шокувала .
—Бет ,вже 2 .На пора в актовий зал .—підійшов до мене Даня і почав щолкати перед очима ,бо я можна сказати не реагувала на його слова .
—Аа,добре .—відповіла я .
—Бет ,що з тобою .Ти сама не своя .Щось сталось ?
—Ні ,я просто не виспалась .Ходімо ,нас вже чекають .—і ми пішли в актовий зал.Там ми почали все прикрашати різними кульками ,а ще вішати плакати ,ну і звісно без картин не обійшлось .Добре ,що нам допомогли ще декілька учнів і за пів години ми впорались ,бо мені ще потрібно було передітись .
Я пішла до класу ,де на мене вже чекала Ліза .Решту наших учнів були на фізкультурі ,а вона мені допомагала.Я швидко одягнула своє плаття і Ліза почала робити мені макіяж .Він вийшов дуже незвичайний .Червона помада для мене це щось новеньке ,але з цим платтям так навіть нічого поєднувались .Також подруга накрутила мені легенькі локони і за 20 хвилин я вже була готова .
—Бет ,ти приголомшливо виглядаєш .
—Дякую ,це все завдяки тобі .
—Ну не перебільшуй.Це плаття просто бомба .Чому я не бачила тебе в ньому раніше?
—Бо я одягнула його вперше .Ти ж знаєш, що я червоний одяг взагалі рідко ношу.
—Шкода ,цей колір тобі дуже личить .Повір мені .
—Ну гаразд ,дякую тобі за допомогу .А мені вже пора бігти .До початку залишилось 10 хвилин .
—Ну тоді удачі тобі .—ми обнялись і я пішла в актовий .Там на мене вже чекав Даня .Весь такий діловий в сірому костюмі з клітинку ,який йому безумовно пасував .Вперше його бачу таким .
—Яка ж ти красива ...—підійшов і сказав до мене Даня .
—Дякую .—я трохи засоромилась .Останнім часом я чую багато компліментів .—Тобі теж цей костюм дуже личить .
—Думаю нам вже пора на за куліси .
—Ходімо .
По трохи зал почав наповнюватись різними невідомим мені людьми .Мені ставало трошки страшно ,бо я взагалі боюсь виходити на сцену .Та ще й догадайтьсь хто буде фотографом на цій події .Ну звісно ж мій "любимий " Ден .Здається ,що він мене переслідує .Від цього я почала ще більше хвилюватись .
—Бет заспокойся .Ти вся трусишся .—почав підбадьрювати мене Даня .
—Як тут не хвилюватись стільки людей .
—Все добре ,просто глибоко вдихни.—і  я наповнила свої легені повітрям .Мені навіть стало від цього легше і спокійніше.
—Дякую тобі .Останнім часом ти став для мене настільки близькою людиною. Навіть сьогодні виручив ,не знаю як би й написала ту контрольну ,а я тобі навіть не віддячила .
—Бет перестань .Це всього лиш якась нещасна контрольна .Думаю на моєму місці ти б вчинила так само .А на рахунок Дена .Він знову чіплявся до тебе ?—я не знала що й відповісти .Не знаю ,що сказати .Але тут наші нас попросили на сцену і я не встигла відповісти .
—Ну все ,наш вихід .Ти тільки не переймався ,все супер .—і Даня подав мені руку і ми пішли .На нас там вже чекала мила дівчина років 25 з конвертом у руках .
—А тепер привітайте наших переможців бурними аплодисментами .Елізабет Острозька і Данило Остапенко ласкаво просимо вас на сцену .—і ми підійшли до неї поблище .—А тепер перейдемо до найцікавішого .Думаю ,що всім цікаво який ж приз отримають переможці цього року .Не будемо довго тримати інтригу .Ви отримаєте можливість відповідати виставку картин Леонардо да Вінчі в Луврі .Саме так .Цього року ми даруємо вам поїздку в Париж на тиждень .На вас там чекатиме одна талановита українська художниця .Вона покаже вам місто ,а ще ви зможете відвідати багато різноманітних виставок .Думаю ,це саме те ,що потрібно молодим поціновувачам мистецтва .Вітаю вас .—я була здивована .Поїздка в Париж .Це ж неймовірно .Я обняла Даню на радощах .Я була в шоці ,мама не розуміла що тут коїться .Нам вручили сертифікат і дали слово .Ми чемно подякували і пішли з сцени .
—Мені аж не віриться .Ми це зробили .Бет ми це зробили .—Даня обняв мене .Нас переповнювали емоції.
—Мені досі не віриться .Це точно не сон ?
—Думаю ,що ні .
Після всієї офіційної частини ми залишились ще ,щоб допомогти поскладати весь декор .Нам залишилось допомагати ще декілька дівчат з 9 класу і звісно ,що Ден .Як ж без нього .Він весь час дивився на мене своїм злим поглядом ,від якого в мене були мурашки по шкірі .Але я була така стомлена ,що навіть не звертала на нього уваги .Я хотіла по швидше приїхати додому і відпочити ,тому навіть не переодягнулась і почала так усе складати.Я вирішила зняти арку з кульок ,яку ми зробили .Вона була прикріплена вгорі ,тож я взяла драбину і піднялась на неї ,щоб зняти арку .Навіщо ж я полізла туди на тих височенних каблуках?Вже за секунду я дуже по це пошкодувала .