Хлопець з червоною трояндою

40 глава

*Елізабет 
Сьогодні Лізки знову не буде .Я вже встигла за нею скучити ,але нічого не поробиш .Я сиділа в своєму телефоні .А що ще мені робити самій ?І тут до мене підсів Даня .
—Привіт .Не відмовишся від компанії ?
—Та ні ,самій і так скучно ,сідай .
—В мене є до тебе пропозиція .
—Хм , заінтригував .Кажи .
—Пропоную після школи піти в кав'ярню на каву .Тим паче потрібно обговорити поїздку в Францію .Ти не проти ?
—Ні не проти ,тим паче я тобі ще за ту контрольну винна .
—Ок .
Сьогодні в нас 6 уроків і всі не дуже важкі .Та ще й кінець року вже ,доздаємо останні контрольні і все,ще якесь повторення ,а так то половину уроків сидимо в телефонах ,поки вчителі заповнюють журнали .15:00 ми вже були вільні .
—Ну що ж ходімо .—сказав мені Даня ,коли ми виходили з класу .
—Пішли .
Ми зайшли в кав'ярню ,яка була заповнена людьми .
—Я піду нам щось замовлю ,а ти пошукай вільний столик ,ок ?
—Ок ,але сумніваюсь ,що тут щось знайду .
Даня зайняв чергу ,а я почала ходити по залу і шукати вільне місце. О ,якраз жінка з дитиною встали і я швидко зайняла їх місце .Повезло ,бо в час пік знайти в цій кав'ярні вільне місце дуже важко .Я помахала Дані рукою ,коли він якраз купляв .
—Вибач ,не знав ,що ти любиш і взяв на свій розсуд .Капучіно і круасан з шоколадом .
—Ну можна сказати ,що ти вгадав .Скільки я тобі винна ?
—Та перестань .
—Ну це ж я тобі винна .
—Бет заспокойся ти зі своїми грошима ,це ж від чистого серця .
—Ну ок.—не силою мені ж їх йому гроші запхати .—А що там на рахунок поїздки ?
—Та нічого ,просто хотів уточнити .В нас виліт одразу після випускного на наступний ранок ти в курсі ?
—Ні ,я перший раз про це чую .
—Мені директор зранку сказала .
—Ну це не дуже добре. Зазвичай випускний святкують до 5-7 ранку .А виліт в якій ?
—Ну мав би бути в 10 ранку .
—Щось я не знаю .Якось дуже впритик .Тим паче після випускного я понад усе б хотіла виспатись .Ми ж як варені мухи будемо. 
—Ну в цьому я з тобою згоден ,буде трошки важкувато. Ну впринципі якщо валізи швидше зібрати і піти з випускного трохи швидше ,то встигнемо якраз .Я попробую з'ясувати ще чи можна там щось змінити .
—Якщо ще щось дізнаєшся ,то повідом мене будь ласка .
—Ну ок .Доречі в мене є ще одна класна новина .
—І яка ж ?—знову інтригує .
—В нас ж через тиждень ЗНО з української мови і літератури .
—Ну так .
—Так от я з тобою пишемо його в нашій школі .
—Блін це ж чудова новина .
—Ну я про це й кажу .В своїй школі все одно набагато легше писати ,тут стіни рідні ,атмосфера .
—Повністю згодна. Даня мені вже пора .ЗНО на носі ,потрібно готуватись .
—Мг ,я теж вже піду. Тебе провести ?
—Ти ж на сусідній вулиці від мене живеш чи не так ?
—Так .
—Ну тоді нам і так по дорозі. 
—А ,ну тоді пішли.
—До речі на рахунок ЗНО ти на кого поступати будеш ?
—Перед тобою стоїть майбутній фінансист .А ти на кого ?
—Напевно на психолога .
—А чому напевно ?Ще не вирішила ?
—Та ні ,тут трохи інша ситуація .Просто  батько .Він вперся ,щоб я навчалась в США і ще й потім стала на чолі його бізнесу ,а я не хочу цим займатись .Але він не хоче мене й слухати. 
—Ну думаю ,що ти все ж будеш психологом .А твій батько такий ж впертий як ти .
—Ну впертість в нас це сімейне .—ми почали сміятись .
—Ти не переживай,силою ж він тебе не заставить .
—Ну це точно .
Ми вже були недалеко від нашого будинку і тут я побачила знайому постать .Це був Тьома .
—Привіт .Що ти тут робиш Тьома ?
*Артем 
Я працював над новою картиною і тут знову мені прийшло повідомлення від цього аноніма :
—Думаю ,що першого разу твоя "дівчина " відвертілась ,але проти фактів ж не попреш .
І під низом фото .Звідки вони ?
На одній з них Елізабет і цей Остапенко в басейні плавають , а на другій вони сидять на якихось сходах і він її обнімає .Що це таке ?Я щось взагалі не розумію .
Я таки вирішив відписати :
—А ти в нас майстер фотошопу чи як ?Я вірю своїй дівчині ,тому зі мною це не прокатить .
Він набирає:
—Ну важко повірити,якщо сильно любиш ,але вона тебе використовує .Вони 10 хвилин тому вийшли з кафе .
І ще одне фото .Це реально Елізабет і Даня сидять в якому кафе .
Мені це кафе здається якимось знайомим .Це ж та сама кав'ярня в якій я їх бачив недавно .Ці спогади почали наводити мене дурні сумніви .Блін і чого треба від мене цьому аноніму ?Надоїв вже .
Знову пише :
—Знову не віриш ?Думаю вони зараз десь по дорозі до її дому .Хочеш сам перевір.
Він вже виносить мені мозг .Як так можна ?Чого йому треба ?Він що стежить за моєю дівчиною ?А якщо він їй нашкодить ?І чому цей Даня вічно біля неї ?Я вирішив перейтись до Елізабет .Її батька немає ,а отже і шифруватись не потрібно ,та й взнаю як вона .Чи не сталось що ?Можливо вона знає хто цей анонім і чому він так хоче її життя зіпсувати .По дорозі купив великий букет червоних троянд ,зроблю їй приємне.Тим паче вона недавно мала травму,можливо це підніме їй настрій .Сів на байк і поїхав .Заїжджаю на її вулицю і бачу дивну картину . Елізабет йде разом з цим Данею і мило про щось говорить. Я під'їхав до них по ближче .
—Артем що ти тут робиш ?—відчуваю якесь дежавю .Це що вже 2 раз повторюється ?
—Вирішив тебе провідати .Даня думаю тобі вже пора .
—Ну тоді бувайте .Бет якщо за Францію стане щось відомо то я наберу .Папа .—і він пішов .Стоп !Яка ще Франція ?
—Це тобі .—я простягнув їй квіти .—Думаю нам потрібно поговорити .Тут недалеко є парк не проти пройтись ?
—Ні тільки за .—ми пройшлись і присіли на лавочку .
—Елізабет а про яку Францію говорив цей Остапенко ?
—Я з цим всім не встигла тобі нічого розказати через той вивих .Перед тим пройшло нагородження за наші роботи .Ну за картини ,ти ще допомагав мені її малювати за що я тобі доречі дуже вдячна .Так от ми з Данею зайняли перше місце і головний приз —це поїздка в Францію на тиждень і головне ми зможемо відвідати виставку картин  Леонардо да Вінчі .Щойно з ним ми були в кафе і якраз це обговорювали .Нам виліт назначили якраз після випускного і ми хотіли це обговорити .Та й я винна йому була каву ,бо він допоміг мені з контрольною і не більше .
—Стоп .Занадто багато інформації .Ти їдеш в Париж на виставку Леонардо да Вінчі ?—я не встигаю переварити всю цю інформацію .
—Так .
—Я дуже за тебе радий .Це ж чудово .—я почав її обнімати і навіть на руки підняв .Я справді дуже щасливий за неї.Це дуже крута виставка я теж мріяв на ній побувати .
—Тьома опусти мене ,а то я зараз сама впаду .—я ж на емоціях просто .
—Я просто дуже за тебе радий .Ти велика молодець .—я ніжно поцілував її в губи .Цей солодкий аромат парфумів ,який заворожував мене .
—Це ти в мене великий молодець .Без тебе б цієї перемоги не було .Я тебе дуже люблю .—приємно це чути .
—І я тебе теж .А ти туди з Данею цим їдеш ?—мене це трохи насторожило .
—Так .Він ж теж перше зайняв .Тьома ми просто друзі і більше нічого .Мені байдуже з ким туди їхати чи з Данею чи з Васею чи з Іваном .Він просто теж туди їде і ми будемо пересікатись декілька разів але не більше .
—Елізабет я розумію ,чесно розумію тебе .Не ревную ,а просто боюсь ,що з тобою знову може щось статись. Я просто не переживу якщо тебе знову хтось скривдить.А привід не довіряти Дані в мене був ти ж знаєш .
—Тьом повір зі мною все буде добре і Даня теж вже змінився я бачу це по ньому .Ми домовились все забути і перейти через цю ситуацію .
—Ну якщо ти йому довіряєш ,то і я спробую ,але як тільки що ти відразу кажи мені .Можливо Даня й не несе тобі жодної загрози але є хтось інший який хоче як мінімум нас посварити.
—Ти це про що ?
—Ну швидше про кого .Той самий анонім .Він знову мені написав і ще й фоток різних цікавих поскидав .—я показав їй нашу з ним переписку .
—Тьома Даня просто вчив мене плавати ...
—Елізабет, скажи одне ти мене любиш ?
—Звісно що люблю .—я поцілував її в щоку .
—Тоді мені більше нічого й знати не потрібно .Я розумію ,що він твій однокласник і ви будете бачитись і це ніяк не уникнути .Мене більше хвилює цей анонім який тупо стежить за вами .Це фото вони ж з Одеси ?
—Так , з Одеси .
—Ну тоді це хтось з вашого класу .І ви полюбе обоє знате цю людину .Можливо ви з Данею комусь дорогу перейшли і цей хтось намагається вам зараз відомстити. + він за вами стежить .Ви не помічали нікого підозрілого ?
—Ні ,нікого .Я справді не знаю хто це може бути ,в мене в класі зі всіма стосунки нормальні .
—Ну тоді я поняття не маю хто це ,але я це обов'язково дізнаюсь . Надіюсь ,що він просто блефує і тобі нічого не зробить .Але якщо що ,то відразу дзвони мені .
—Звісно .—мені здається ,що Елізабет трохи переживає .Я обняв її .
—Все буде добре .
Я обов'язково дізнаюсь хто це і він ще пожаліє про все .
—А тепер я проведу тебе додому .Ти ж не проти ?
—А хіба я можу бути проти щоб мій хлопець мене провів .—вона так мило усміхнулась , люблю коли вона усміхається .
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше