9

Пройшовши по мені поглядом, Нікіта подивився мені в очі, хитро посміхнувся, а потім перевів погляд на братів.

 - Хорошу манюню собі найшли. Признавайтеся хто? Ви вже почали шукати похожиш на себе?! - заявив Нікіта, а я хотіла йому вирізати. В мене переповнювала злість і здивування. Я подивилася на братів. Вони теж були здивовані.

 - Взагалі-то це наша рідня сестра! - Діма.

 - Справді?! Ой, вибачте тоді. Я не знав. А я то думаю чого вона так на вас змащує. І справді як ви і казали, похожа на вас. Тільки в неї волосся кучеряве , і колір очей темніший, але це тіл Ки можна замінити якщо пригледітися. - Говорив він до братів. А тим часом цей Стас і Марк розглядали мене, да так ніби зараз накинуться.

Як противно. Вони ж вже мають собі хвойж на вечір. То хай валять.

Я теж не залишилася в боргу, і почала всіх розглядати.

В Нікіта волосся кольору гіркого шоколаду, а очі карі, подібні до кольору його волосся. Губи тонкі, але він накачаний. Видно скули. Мрія всіх дівчат, але точно не моя. Тому що я знаю його, він бабнік, і йому своє серце довіряти не можна, бо розіб'є і не пошкодує. Перевела погляд на Стаса. Блондин з темно зеленими очима теж накачаний. Марк. Рижинький з світло темно зеленим очима.

Так щось тут не чисто. Риси обличчя трішки подібні. Очима схожі, і рухи подібні

Я в своєму місті допомагала поліцейському відділку розкривати справи. Мені це подобалося, але коли я цим займалася то мені підставляли чотири людини охоронця, і мама була вся на нервах. Це зрозуміло чому. Тому що це не безпечно, а я плюс проблемна дитина. Всі поліцейські з якими я працювала називали мене "нюхачкою" або "гострим оком". Ще називали кудряхою. Мене навіть бандити знали, і йшли чутки що вони мене називають то "вогняною пропасти" , тому що якщо я ними зайнялася то вони пропали. То вони мене називали "кудрявою проблемою"

Перевела погляд на дівчат і відразу скривилася. Дві блондинки, в однієї світло зелені очі, а в іншої світло блакитні. Худі, форми красиві. Дві дуже високі, одяг не пристойний. Я б сказала вульгарний. 

*Мабуть це Стас і Марк брати. Тому що і смаки в них однакові. Фірми кедів однакові, значить закуплюються в одному і тому ж магазині, або їм обом купляють відразу. Однакові часи.

Вивід зроблено. Вона БРАТИ.

Поки я розглядала всіх то не замітила як всі дивилися на мене. Я перевела погляд на Діму і Дениса.

 - Огляд закінчено - запитав Денис з хитрою посмішкою. Я кивнула.

 - Сідайте - Нікіта.

Денис і Діма сіли біля Нікіти, а я мала сидіти біля Стаса і Марка.

Ще чого?! 

Я взяла із сусіднього столика стульчик і поставила його як сьогодні в кафе.

Сьогодні з тих людей з якими я познайомилася самий приємнішим був Алекс, але він був хамом і сто процентів бабніком. Це було замітно за поглядами, розкутістю і помадою майже стертою на шиї.

 - Чому ще немає того бобеса?  - звернувся Денис до Нікіти.

 - Без поняття. Сказав що за п'ять хвилин буде.

Весь цей час я косилася на Стаса і Марка, не подобаються вони мені. Щось тут не так.

 - Ну тоді передавайте йому привіт, а нам потрібно йти по справах - сказав Марк піднявшись.

 - Знаю які в вас справи - кивну в сторону зеленоокої блондинки Нікіта.

 - Перестань - тепер вже промовив Стас.

 - Все ми пішли -сказав Марк перевівши погляд на мене - до зустрічі маленька. - сказав він це підмігнувши, а я показала середнього пальця. 

 - Ого - вигукнув Нікіта, коли вже Стас і Марк зникли з полі зору.

 - То це ваша та сама проблемна сестричка - продовжив Нікіта сміючись.

 - Ага - Діма.

 - Вони що брати? - запитала я у братів.

 - Угу - Денис.

 - Значить і про "нюхачку" правда?! - сказав Нікіта, а я подивилася на нього вбивчим поглядом.

  - Мовчу мовчу - Нікіта.

 - Бармен - крикнув Денис.

 До нас підійшов молодий хлопець.

 - Нам як завжди - Денис.