Ходяча проблема

18

Встала я від того що на цілу мою кімнату горланив будильник. 

О боже, як я не люблю вставати зранку!

Я встала, взяла рушник і пішла в  ванну. Зробивши всі ванні процедури я почала збиратися на пари. Сьогодні в мене було аж 6 пар. 

О боже. Ну нічого якщо я не витримаю то втічу з тих пар. Тим паче мені сьогодні ще в фото студію їхати.

Сьогодні я вирішила вдягнути чорнну коротку юбку але під юбкою були пришиті шорти, і білу блузку. Наверх я вдягнула чорного кардегана, і як же без моїх білих кросівок.

Взявши чорний рюкзачок я пішла до виходу. Коли проходила зал (там де ми вчора, ну ніби як бесідували) то застала прекрасну картину. На столі був такий зрач шо то капець(там було багато сміття і крихти від їжі, чимось був ще той стіл замазаний). По кімнаті валялись бутилкі з під пива і дві навіть з під конняку. Хлопці вчора не пішли, бо Нікіта спав на дивані, Алекс сидячі з пляшкою пива на підлозі біля дивану, на Алексові лежав Денис і теж спав а на ньому з в одній руці пляшкою пива а в другій пачка з під чіпсів спав Діма.

Мда.....весело вчора хлопці погуляли!

Я вийняла телефон з кишені і сфоткала цю картину.

Потім покажу їм, їхні майстерні пози.

я не втрималася і зареготала. Від мого сміху прокинувся Алекс і почав протирати очі, але мабуть забув що в нього в руці пляшка пива і розлив її на себе. І я знову розсміялася, Алекс поглянув на мене розгніваним поглядом.

-Не можна сміятися з нещасного!-зауважив він.

-Не можна сміятися з нещасного-перекривила я його-меше пити нада.

-Я б тобі такого ж побажав-зухвало сказав Алекс.

-Дякую але я мушу відмовитися від ваших побажань.

Після моїх слів вже почали просинатися всі хлопці, і я знову засміялася.

-Яка ти безсовістна Женя-поскаржився Діма.

-Яка є! І доречі я потім вам покажу у яких позах ви спали-вирішила подражнити хлопців.

-Ти що нас сфотографувала?!-вже відізвався Денис з Нікітою.

-Так, ну а що?! Буде на пам'ять!

Хлопці переглянулися між согбою а потім всі різко побігли на мене, і я почала втікати до виходу. Втікти мені на двір вдалося, хлопці стояли при вході і дивилися на мене злими поглядами.

-Ой та не зліться ви поду.....-не встигла я вимовити як впала на асвальт.

Ну на рівному місці. Ну як так можна?! Це аьсурт.

Хлопці почали сміятися.

-Ну все досить-попросила я.

-Добре добре-погодився Діма.

-Ти Жень сьогодні чим їдеш? Бо мені здається що на мотоциклі в юбках не їздять!-сказав Денис.

-А це не юбка!-заперечила я, на що хлопці всі подивилися на мене як на ідіотку.

-З тобою все нормально, чи ти просто сьогодні зранку не дивився що вдягала-запитав Нікіта.

Я хитро посміхнулася, взяла за кінець юбки і підняла її. І знову цей сердитий погляд Діми.

-Ну а що? Я вам показала що я не в юбцій як ви говорила, нічого кримінального я не зробила так що не дивися на мене так Діма!-сказала я.

-Та так нічого-сказав Діма і зробив попроще лице, навіть злегка посміхнувся.

-А  тобі не буде холодно їхати на мотоциклі-запитав Діма.

-Думаю ні.

-Давай може я або Діма тебе завезем-запропонував Денис.

-Ну ви покі збиретеся то вже пара почнеться а то і пройде. А я вже вчора пропустила пари. Такщо сьогодні потрібно побути хорошою дівчинкою.

-Ну добре-сказав Діма і вже хотів піти як додав-і не попади по дорозі або в університеті в халепу.

-Ок-сказала я і пішла до мотоцикла. 

Доїхала я до університету без пригод. Та тільки зайшла в університет і побачила ту сучку, і вона прямувала до мене. Якщощо та сучка це та стерва яка не може розрізнити подібіф схожості брата і сестри. 

-Ей, каліка підійдино сюди-сказала вона, але я на це не звернула уваги. Зробила вигляд ніби не чула що це вона говорить до мене, і просто йшла до входу в університет. Та тут прям перед моїм лицем появилася вона зі своїми так званими прислугами.

-Ти що глуха!? Я тобі казала що б ти до мене підійшла, а на томість підходити прийшлося мене!-почала тараторити вона своїм бридким і надоклуво дзвінким голосом, що я аж скоривилася.

-По-перше я то думала ти до своєї рабині говориш-вказала я пальцем на дівчину збоку неї і продовжила-бо я бачила що вона на днях кульгала, от і подумала що ти їй дала нову кличку. Замість рабиня каліка. По-друге я тобі не собачка щоб підходити до тебе, тобі треба ти і іди-поянила майже спокійним голосом я цій курці і вже хотіла іти знову як вона мене зхватила своїми лапами за руку.

-Тобі що жити надоїло?!-погрозливо запитала вона примруживши очі.

-Чому ж надоїло?! Я во живу і радуюся. Під машину  не кидаюся, наркоту не вживаю, не напиваюся, не гочу створити самогубство, тому я не розумі. чому це мені мало юи надоїти жити?! В мене двоє прекрасних братівЮ люблячі батькі, кращі друзі все ок не переживай-пояснила і вже танцювала переможний танець в своїй голові, я вже ступилп пару кроків до університету як обернулася до теї курки і сказала- хоча знаєш?! Мішає мені жити одна гадюка і її вужики-прислужики! Але знаєш на всіх повзучих є хімія, і дуже скоро цю хімію я почну пирскати на всю грядку та так що та гадюка навіть не встигне поворохнутися, не те що своїм ядом пирскнути!-сказала і переможно посміхнулася. Я тільки зараз помітила що всі дивилися на нас, в тому числі Діма і Денис з Алексом і Нікітою(але в їхньому погляді була повага, мабуть із-за того що я поставила цю сучку на місце, хоча я її імені навіть не знаю досих пір)

І коли вони встигли тільки приїхати?! Недавно ж були вдома! Ну дають хлопці, невже так на учобу спішать?

Запитав мій внутрішній голос а мозок тільки розміявся. Такі буйні хлопці і учоба?! Мда.єхороше поєднання.

І я ще помітила що вже запізнилася на пару, хоча приїхала набагато раніше.

Це все із-за теї дурноватої!!

Я бігом побігла шукати потрібний мені кабінет. Коли знайшла то побачила що ще викладача не було.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше