40.1

ЖЕНЯ
Ми з дівчатами були злі й невиспані. Коли хлопці облили нас водою, то вийшли з кімнати й сказали нам одягатися і як скоріше, бо далі нас чекає важка робота. Ми з дівчатами почали одягатися, але не сильно спішили. 
-Мені здається що хлопці набагато жвавіші ніж ми! - зауважила Кіра сонно, позіхаючи.І я була з нею повністю згідна.
-Вірно, і мені ще здається що нам буде важко їх замучити — сказала Еля.
-Дівчатка, а ну зібралися з духом. Все в нас получиться. Кіра та Еля для вас перегони ці неважливі, але для нас з Владою вони справді важливі. Все в нас вийде, ну допоможіть — проскиглила я. Тут Кіра обернулася до мене і здивовано глянувши на мене, промовила. 
-Ти що здуріла?! Те що вам важливо те і нам важливо. Звісно ми вам допоможемо без жодних питань і навіть якщо треба буде, то ви втічете а ми з Елею будемо вас прикривати  до останнього. Ми ж подруги. 
-Я повністю згідна з Кірою — промовила Еля. 
-Дякую вам що ви у мене є — сказала я і тепло їм посміхнулася. Після цього ми вчетверо обнялися. Тут нам в кімнату хтось посмикав ручку (це добре що Еля закрила двері на ключ після того, як хлопці пішли з кімнати) а потім постукав. 
-Ну ви де там довго?! - почули ми роздратований голос Діми. -Ну ми дівчатка нам потрібно більше часу, щоб привести себе до ладу -пропищала не своїм голосом Влада.
-Тобі можна себе не приводити до ладу ти й так будеш на опудало схожа — огризнувся Діма. 
Я подивилася краєм ока на Владу і побачила що вона від злості аж почервоніла. 
-Хамло ти — крикнула вона його. 
-Істеричка — відповів він.
-Чия б корова мичала — сказала вже я, бо бачила яка була Влада. Мені здається що вона б от-от відкрила ці двері й зарядила б моєму брату в його личко і на цьому вона б не зупинилася.
-А ти взагалі мала мовчки одягайся — відповів вже Денис. 
-Найшовся тут командир — огризнулася Кіра. 
-Ким-ким а тобою я точно покомандую сьогодні — відповів Денис.
- І не мрій — сказала Кіра. 
- Як захочу — Денис. 
-А ти багато чого хочеш Денис — сказала я.
-Оо, сказала це Женя — обізвався вже Алекс. 
-Кого я почула. Вирішило безпорадне щеня голос подати — гаркнула я, бо ми вже з дівчатами були справді злі.
Спочатку вони нас облили холодною водою, потім себе королями представляють, а зараз підганяють нас, щоб ми швидше вдягалися. Це взагалі наглість.
-Женя, рота — гаркнув Алекс так що я аж підскочила на місці і дівчата вилупили очі на двері.
-Не смій на неї так кричати — заступилась за мене Влада. 
-А ти не вказуй — гримнув Діма.