Хроніки Смелріч
Молитва Майкла
Батько тримав ремінь над сином, що ридає, який лежав на дивані, об хвативши свої коліна руками. Він винувато поглянув на Майкла.
— Скільки дати? — запитав він.
Через кілька секунд він знову замахнувся завдавати удар. Майкл швидко застогнав від очікуваного удару.
— Я запитую скільки дати!? — спитав батько.
— Три. Відповів Майкл.
— Мало! — застеріг тато. — Скільки дати?
— Я вибачаюся! Я більше не буду!!! - верещав Майкл
— Це продовжується місяці, так не буде! Скільки дати, запитую?
Тато покінчив зі своїми запитаннями, потім затримав ремені у руках, ніби він трішки поважчав, і залпом наніс Майклу по спині п’ять ударів.
— В наступний раз буде шість. — промовив він.
— Так і зроби, — погодилася мати Майкла.
Раптом, Майкл відчув, що здався втомленим — втомленим від того, що відбувалося останніх декілька місяців. Втомленим від відеоігор та отримування “вітамінів” за свій непослух. Уся спина Майкла була вкрита синіми слідами від ременя. Здавалося, на ній немає живого місця.
— Хотілося б, аби Ти мені допоміг, — сказав подумки Майкл. Йому насправді цього хотілося. Мабуть, це була сама щира та відчайдушна його молитва.
— Зміни мене. Я не хочу приходити додому пізно. Я хочу подобатися своїм батькам. Я хочу, щоб я був для них хорошим сином. Але я постійно усе псую… Допоможи мені, Господи…
Відредаговано: 06.02.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
