Хто я для тебе?

14.

Аеропорт зустрів нас шумом, гамом та купою людей. А враховуючи мій топографічний кретинізм, довелось вчіпитися в Андрія обома руками та не відпускати. Була б моя воля ще б і ногами обняла, але навряд таку конструкцію оцінили б на реєстрації.

Усі наші речі успішно вмістились в одну велику валізу, яку тягнув чоловік. На моїй совісті залишився лише рюкзак з необхідними дрібницями та сумочка з документами та частиною грошей. Не знаю, що курив хлопець, коли вирішив довірити такі важливі речі мені, але тепер я підозріло оглядала всіх людей та не відпускала руку від сумки ні на мить.

- Аня?! – Пролунав викрик десь позаду в черзі на реєстрацію. Чорт, будь ласка, тільки не це. Але святі їжачки залишилися байдужими і перед моїми очима з’явилася Маслова Софія Сергіївна, своєю фешенебельною персоною.

Однокласниця та колишня подруга, про цю гадюку я могла говорити годинами і все не цензурною лексикою. А про гадості, які вона мені робила можна книгу написати.

А все чому? На її думку, все що я маю мені дісталось не заслужено, хороші батьки, чудовий будинок, високі бали в школі, любов вчителів та однокласників, а вступ на державну форму навчання її добив. Вона ж ледве змогла вступити в медичний коледж.

Ми зійшлись разом на мрії стати лікарями та рятувати життя. Але в  той час, коли я вчила біологію та хімію, вона мріяла як вийде заміж за власника крутої клініки та буде там командувати.

Як можна здогадатися, дружба тривала не довго. Мене за спиною почали обговорювати та називати ботаном, а коли почали розкриватися мої секрети я не витримала та при всьому класі сказала все, що думаю. Язик в мене й зараз гострий, а тоді це було жало. Репутація Софочки здохла в страшних муках, а недолугі проблеми посипались на мою голову. Здається я пережила весь спектр невдалих капостей, від мокрої спортивної форми до жуйки у волоссі та зошиті з домашкою.

І зараз ця гадюка стоїть перед мною, посміхається та фліртує з моїм чоловіком! Втриматися, щоб не взяти за патли та об коліно, було майже нереально. Андрій їй ще й посміхається!

- Анют, так давно тебе не бачила, - засюсюкала ця мимра, - ти не представиш свого друга? Якось не зручно, ми ж будемо напевно разом відпочивати, ви теж летите в Грецію? Пропоную по прильоту посидіти в ресторані, відсвяткувати знайомство, - продовжила їсти очима хлопця Софа, а потім перевела все ж погляд на мене, - але якщо ти захочеш відпочити, нічого страшного, ми посидимо в двох, правда…? – І кинула питальний погляд на чоловіка.

- Андрій, - посміхнувся хлопець. Як він вправно забиває цвяхи в кришку з собою.

- Софійка, - обізвала цю козу, її «улюбленою» варіацією імені, що та аж зубами заскрипіла. Далі буде більше, хе-хе. – Познайомся, це мій коханий чоловік Андрій, ми лише кілька днів як одружилися, - такс, тепер візьмемо чоловіка за руку, - І на жаль, він не зможе з тобою посидіти в ресторані, як розумієш в нас медовий місяць.

Ооо, як мені подобається цей вираз обличчя вобли викинутої на берег. Раунд! І не чекаючи, відповіді я потягнула хлопця до стійки реєстрації. Слава улюбленому скальпелю, прийшла наша черга.

Гадюка залишилась десь позаду, а Андрій почав безсовісно ржати, аж похрюкуючи. Але заспокоївся під поглядом дівчини, що перевіряла наші документи.

- Яка виявляється, в мене ревнива дружина.

- А ти не посміхайся кому попало і буде не ревнива, - незадоволено пробурчала я під ніс, забираючи паспорти та білети.

- Ти її бачила? – Почав копати собі яму Андрій. Нехай тільки скаже, що такій красуні не можна не посміхнутися або нагадає, що наш шлюб фіктивний. Полетить в Грецію по частинах і ніякий кримінальний кодекс йому не допоможе.

- Я ледве в лице не розсміявся, дивлячись на цю погану акторську гру. Навіть мої зміючки-гадючки, за відсутності інтелекту як факту біографії, випрошують премію артистичніше.

- Ладно, - пройшлась підозрілим поглядом по Андрієві, але не знайшла і краплі лукавства, - зроблю вигляд, що повірила.

Не скажу, що я заспокоїлась на всі сто відсотків, але в руки себе взяла. А коли поблизу наших місць тієї гадюки не виявилось, розслабилась та налаштувалась на приємний політ. І чому в мені так раптово прокинулись ревнощі? 

Ех підказує мені ліва п'ятка, попадеться ще ця с... офійка на нашому шляху.



Тіа Кузь

Відредаговано: 07.08.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись