25.

Аня

Скільки б стежечці не витися, а кінець все одно прийде. Ось і скільки б я не переводила тему та спілкувалась з Андрієм, але відверто поговорити нам просто необхідно.

Сьогодні останній день перед відрядженням Андрія в Україні, вже завтра він буде за багато кілометрів від мене та зможе лише переписуватися зі мною та в рідкі хвилини говорити через месенджери.

Отож я зібралась з духом, взяла телефон в руки та пішла поїсти. Обов’язково потрібно підкріпитися перед такою важливою розмовою. А ще сходити в туалет, а потім помити руки… І голову, а краще прийняти душ. А ще я обіцяла Тимуру приготувати свої фірмові млинці з шоколадом.

Ось як раз на стадії млинців Софія не витримала, вручила мені телефон… Та підло закрила у ванній кімнаті. Ще раз прийняти душ може?

Але стоп я сильна та незалежна! Невже я не можу зробити один телефонний дзвінок?

З цими думками я гордо підняла голову, розпрямила плечі, сіла на бортик ванної, вибралась з ванної після падіння туди та набрала номер… Насті.

- Слухаю моє нещастя, ти вже подзвонила Андрію? – І ця туди ж, зговорились зарази.

- Я не знаю, що йому сказати, - лише пронила я. Вона ж подруга, ось нехай і радить своєю тверезою та не закоханою головою.

- А нащо тобі щось йому казати? – Здивувалась подруга, - він ж винен, ось нехай і виправдовується, а ти мовчи і слухай. А в потрібний момент скажеш, що хочеш довіри в стосунках. Ось і все, ось і все.

- Легко тобі казати, - обурилась я до глибини душі, - а от на ділі…

- Пропонуєш мені за тебе подзвонити? – Хмикнула дівчина.

- От всі з мене знущаються, - пробурчала на репліку подруги, - сама вже подзвоню, від вас ж не дочекаєшся допомоги.

- От і подзвони. – Знову почала наполягати ця коза.

- От і подзвоню.

- От візьми і подзвони.

- Дзвоню вже, дзвоню, - зітхнула на прощання та вибила.

Давай Аня, рахуємо до ста та дзвонимо. Один… Два….. Три… Три з половиною…

- Ти там дзвониш? – Пролунав крик на всю квартиру, що я знову бухнулась у ванну. І чого вона така слизька?

Ехххх… Як каже Маша із Маши і Ведмедя:

- Набираємо номерок…

І розуміємо, що нас підло ігнорують. Ну капець, розлучення і дівоче прізвище. Як можна не брати телефон від коханої дружини та ще й ображеної.

З цими думками я привела свою зачіску в порядок та зібралась просити повернути мене в світ, але Андрій світ Дмитришин зійшов до того, щоб перетелефонувати.

Ну ладно, прощаємо на перший раз, але у виховних цілях помовчимо. Приймаю виклик і кілька секунд панує тиша, а потім лунає  невпевнений голос Андрія.

- Анют, ти тут?

- Мг, - хвально мичу у відповідь, я на тебе образилася.

- Вибач, що відразу не взяв телефон, - от який здогадливий, відразу зрозумів причину мого мовчання, - пішов виносити сміття без телефону.

- Відмазка звісно на трійку, але ладно, - скептично прокоментувала я.

- Ну вибач, - фиркнув телефон у відповідь, - не скажу ж я законній дружині, що за коханкою не одразу почув дзвінок.

- І не кажи, яка ото погана я, відволікаю, - співчутливо добавила, але серйозно продовжила, - нам потрібно серйозно поговорити.

- Я готовий, - швидко викрикнув хлопець, - хто почне і хто буде зверху?

- Не гніви святих їжачків!

- Добре, вибач, давай поговоримо серйозно.

І все! Він замовк. А де каяття у всіх гріхах від самого народження? Де сльози та вибачення? Де обіцянки такого більше не робити, а в якості вибачення купити машину та тиждень в бути рабом?

Ех Андрюха, розчарував ти мене. Почну тоді я, але тобі це вилізе боком коханий. І слава улюбленому скальпелю, що тебе немає поруч, бо сковорідки в Софи хороші, чугунні такі.

- Загалом… - Зібралась я нарешті з духом, - мене хвилює кілька нюансів. Якщо ми їх не вирішимо, то я не бачу сенсу в наших подальших стосунках.

Андрій нічого не відповідав тому я продовжила.

- По перше, якщо ми будемо разом я хочу обговорити наше життя, яким ти його бачиш і яким я, щоб не було неприємних сюрпризів.

- Тут відповідь дуже проста, - спокійно взяв слово хлопець, - поки звичайне сімейне життя, сонні сніданки та вишукані вечері, відпочинок на морі та вечірні прогулянки містом. Нічого нового нам, лише тихе сімейне щастя. А років так через ікс можливо кілька карапузів.

Чути це все від чоловіка було дуже приємно, ніби мед розливався по моїх пораненій душі. А в моїх думках ми вже гуляли тими нічними вуличками та цілувались в темних закутках. Але вистачить лірики.

- По-друге, пообіцяй мені жодних махінацій не провертати за моєю спиною. Ніяких авантюр та хитрих планів навіть якщо ти думаєш, що мені це не сподобається. Я обіцяю дослухатися до всіх твоїх слів та з розумінням ставитися до всіх планів, думок та бажань.