12.

Кирило:

Цілий місяць він не знаходив собі місця.  Та як так, чому ця дівчина не вилазить з його голови?  Чому?  Він не може забути її очі, волосся, сміх, зухвалість, її апетитні форми.  А як уявить, що її пестить Вовк.  Очі кров'ю наливаються.  Ну що, подумаєш, його дружина.  Багато хто, всі б віддали, аби провести одну єдину ніч.  З ним, Кирилом Вершинін.  Але вона не піддалася.  На весілля приперся, думав, що настрій зіпсує.  Але ні, втекли.  Він довго думав, як їх розсварити.  Що ж таке вигадати.  І тут на думку спала одна ідея.  Потрібно, щоб між ними пробігла чорна кішка.  І він чудово знав, хто нею буде.  Вони розійдуться, і тут Кир, зробить свою ставку.  Але ж хто знав, чим усе для нього закінчиться!

*****

За сніданком, з коханою людиною, Діма не одразу помітив, що дзвонить телефон.  На екрані номер Єгора.

-Слухаю, Єгор!

-Доброго ранку!  Оля поряд?

-Так, снідаємо.

-Аля До неї додзвонитися не може.  Ви не проти, якщо ми зараз до вас заїдемо?  Ми маємо хороші новини.

-Так звісно.  Ставимо чайник.  Чекаємо!  -Діма поклав трубку, і подивився на Олю.  Вона посміхалася, мабуть, щось знала.

-Малюк, а ти, нічого не хочеш мені сказати?  Аля до тебе не додзвонитися.  Вони з Єгором, зараз заїдуть.  Ти, здається, вчора в нього була.

-Рідний, ти скоро сам, все дізнаєшся!  А телефон... під подушкою залишила.  Не чула.  -Дівчина встала і обійняла хлопця.  На душі було якось не спокійно.  Але вона просто не зважала.  Дімка поцілував її.  Але їхню ідилію, порушив дзвінок у двері.  Хлопець відкрив, у квартиру вихрем внеслася парочка Красіних.  Аліна заверещала, і почала їх обіймати.

-Дивіться, дивіться!  -Дівчина взяла свою і Єгора руки і показала, на безіменному пальці, обручку.  -Я тепер Красіна, чуєте?  -Єгор, обійняв свою вже дружину!

-Так, можете нас привітати.  Ми вчора ввечері одружилися.  І це ще не все!  -Вовк, подивився уважно, а потім з усмішкою почав їх обіймати.

-Ох, несподівано, вітаємо.  Нарешті, як я радий.  Аліна у надійних руках.

-Вітаю, мої добрі.  Ось бачиш Алін, я ж казала, що все буде гаразд.

-Так ти, знала, що вони побралися?  -З посмішкою запитав Діма.

-Ні, для мене це такий самий сюрприз, як і для тебе.  Я про іншу новину знаю!  -Дівчина заграла бровами.

-І про яку ж?  -Діма перевів погляд на Єгора.  Єгор здався.

-У нас буде дитина.  А точніше, два.  Двійня, брате.  Уявляєш, я скоро стану папкою.  - І Єгор підхопив на руки Аліну, і почав цілувати.  -Я дуже радий, ти не уявляєш, на скільки.  Я дуже тобі вдячний.  Я найщасливіший чоловік.

-Ого, Ви що хлопці, серйозно?  Блін, я стану дядьком... Боже хлопців, вітаю, це найпрекрасніша новина.

-Дякую, братику, ми самі в шоці.  -Аліна Почала плакати.

-Ходімо пити чай!  Відсвяткуємо появу нової сім'ї, і за її поповнення.  -Оля взяла дівчину за руку і провела до столу.

Компанія просиділа, близько трьох годин.  Обговорювали все!  Як майбутні батьки хочуть назвати, коли народяться, і припускали, хто буде.  Єгор кричав, що будуть дівчата.  Він хотів назвати Єва та Аріна.  Аля, казала, що будуть хлопці.  Олексій та Ярослав.

-А якщо буде дівчинка та хлопчик?  – поцікавився Діма.

-Тоді назвемо Арина та Ярик.  -Сказала Аліна.

Вони ще довго сиділи, обговорювали, говорили, мріяли.  Олін телефон задзвонив, і вона побігла за ним, допиваючи каву на ходу.  Коли брала телефон, трохи пролила каву на подушку.  Ось, подумала вона.  Поки що відповідала на дзвінок Олега.

Розповіла йому новини, той чесно був у приємному шоці.  І теж привітав Красіних.  Хвилин через сорок пара вирушила додому, до батьків Алі.  Вони вже були в курсі, але наполягли на їх присутність.  На сімейну вечерю, Діма з Олею, вирішили не їхати.  Нехай самі трішки поговорять.

Коли проводили гостей, Оля вирушила у ванну, застигала пляма на подушці.  У двері зателефонували.

-Димка, відкрий, я у ванній, з подушкою треба розібратися.

-Зараз відкрию, може це Єгор щось забув?  -Але коли хлопець відчинив двері, його чекала несподіванка.

-Це ти?  Що ти тут робиш?  -Голос хлопця був холодний і грубий.  Оля трохи прочинила двері ванної, щоб хоч трохи, але чути і бачити, що відбувається.

-Димося!  Я скучила.  Я прилетіла до тебе.  Я все розумію, мене не було півтора роки, але я весь цей час, сумувала за тобою, я зрозуміла, що не можу без тебе.  Я люблю тебе.  Я змінилася заради тебе, хочу почати все наново.  -Дівчина полізла до хлопця з поцілунком.  Вона тільки торкнулася губами, губ хлопця, як той різко її смикнув, і загарчав.

-Валерія, твою матір!  Що ти собі дозволяєш!  З якого хріну, ти вирішила, що можеш ось так просто, увірватися в моє життя.  З чого взяла, що ти мені потрібна?

-Ну Дімасю, ти ж любиш мене.  Я це знаю, відчуваю.  Ну вибач, я заради тебе на все готова.  Все зроблю.  - і дівчина почала знімати із себе сукню, під якою абсолютно нічого не було.  Через хвилину вона стояла зовсім гола.  І пригорнулася до Діми.

-Та Ти взагалі хвора?  Що ти робиш?  Якщо ти, зараз не підеш, я викличу поліцію.  -Але на Леру не діяли слова хлопця, він притискалася голим тілом, і намагалася його поцілувати, поки він не відштовхнув її, і шпурнув їй в обличчя, її плаття.

-Пішла.  Геть.  Звідси.

-Я не піду.  Я знаю, що ще трохи і ти пробачиш мені.  Я твоя, лише твоя.  Ну, візьми мене, я ж бачу, ти хочеш мене, ти теж сумував.

-У тебе погано зі слухом?  Я сказав Геть!!!  -Діма почав кричати.  – Єдина жінка, яку я хочу, це моя дружина Ольга.  Ось її я хочу, і її люблю!

-Що?  Яка ще дружина?  - у цей час, у голові в Олі дозрів план.  Вона подивилася на невелику подушку, яку Слава Богу, не встигла випрати.  Витягла Дімкіну футболку з корзини.  І вуаля, образ готовий.  Захотіла ця стерва вистави, нехай отримує!  І вийшла із ванної.

-Димко, Коханий, твої дівчинки зголодніли!  Ми хочемо м'ясо!  -Оля вийшла з ванної, у довгій футболці, з великим вагітним животом.  -Здоров'я!  А це ще хто?  Дімо, ти що, стриптиз на будинок замовив?  -Обличчя Лери витяглося, вона блискавично натягла на себе сукню.  Діма ж стояв увесь червоний, ледве стримуючи сміх.