Я люблю тебе, доню

15 розділ

Свекруха обіцяла Соні, що допоможе, тільки просила дати їй трохи часу. Вони зробили вигляд, що нічого не було, і аж в машині, дорогою додому  , Соня наважилась сказати Єгору, що це більше не таємниця, і що його мама знає всю правду.

  • Єгоре, твоя мама все знає.
  • Що? Він різко загальмував. Коли ти встигла?
  • Я просто не змогла більше брехати і сказала як є. Тоді коли ми готували вечерю.
  • І?
  • Сказала, що нам допоможе. Я сама цього не очікувала, але  вона реально мене підтримала і не засудила!
  • Якщо чесно, то я очікував трохи іншу реакцію. От здивували, так здивували.
  • Знаєш, вона мені дещо порадила і я збираюсь дослухатись до цього.
  • Цікаво, і що ж?
  • Треба поговорити з мамою. Вона одна з найближчих людей на землі і більше  так продовжувати не можна. Вона не вічна, і я хочу все виправити.  Бо вина тут тільки я! Тай треба спитати її думку, зрозуміти одна одну і все владнати.
  • Я казав тобі про це ще місяць тому, якщо не більше. Я радий, що хоч мама має на тебе вплив. Вона в мене класна, правда?
  • Так. Ніколи не думала, що зможу довіряти свекрусі свої таємниці, а про те що ми будемо такі щирі , я взагалі мовчу!
  • Я про таке навіть не мріяв. Але ти не уявляєш який я радий.
  • Я маю поїхати до неї! Вже! Сьогодні! Поки в мене є запал!
  • Що? Куди?
  • Єгор! До мами. Ти поїдеш зі мною? Чи може краще я сама, зараз подивлюсь чи є білети на найближчий автобус.
  • Так,  а тепер  спокійніше і по порядку. Ти хотіла запитати, чи я тебе відвезу?
  • Угу.
  • Так, навіть не мрій мене спекатись, бо ми з твоєю мамою одне  з одним будемо йти повз і  не впізнаємо!
  • Тоді їдемо вже, поки ще не пізно.
  • А речі?
  • Думаю вдягнутись там є в що тай, може ми туди і назад. Я ж не знаю, як піде.
  • Сонь, туди їхати дві години, ми втомлені. Вже вечоріє. Може завтра?
  • От якраз до вечері і приїдемо. Ну будь ласка, поїхали!
  • Ну от як можна тобі відмовити?
  • Ніяк! Я тобі покажу всі куточки мого дитинства! Гарна нагода пізнати мене ще ближче!
  • Хтось казав, що нічого не хоче згадувати, і нащо тобі, точніше мені, те місто!
  • Все змінилося. Справді, я така вдячна твоїй мамі. Тепер я точно знаю, що у мене все вийде!
  • У нас!  За ці два роки, я вперше бачу тебе такою, і мені це чорт забирай дуже подобається! Сонька, будь такою завжди!
  • Я тобі обіцяю, більше ніяких скиглень і похмурих днів в нашому житті! А ще, я дуже хочу сходити на могилу до тата. Я там була тільки один раз після похоронів.  Так соромно за себе, впевнена, він чекав і чекає.
  • Нарешті тобі це дійшло!
  • А робота? Я вільна, а ти  якщо не відпустять?
  • Сонь, я домовлюсь і два дні я твій!
  • Я так тебе кохаю.
  • Я теж тебе люблю. Ну що розвиртаємося?
  • Так!
  • Тоді, щасливої нам дороги!



Юлія Цюрик

Відредаговано: 13.11.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись