17 розділ
Решту вихідних закохані провели чудово. Соня показала Єгору місто, вони з'їздили до батька на кладовище, а ще познайомились з усіма її родичами. Вже тоді коли вони були вдома, подзвонила Єгорова мама і попросила дати дівчині трубку.
- Алло, я вас слухаю...
- Привіт, Сонічка, я знайшла номер жінки, яка колись допомагала Володі з усиновленням Єгорчика. У нас, звичайно, все було набагато простіше, але вона за ці роки значно виросла в плані кар'єри. А ще її донька відомий адвокат, тож разом вони точно вам допоможуть.
- Хіба нам потрібний адвокат?
- Думаю, що без суду тут ніяк не обійдеться. Краще перестрахуватися. Так от, я вже їй подзвонила і домовилась про зустріч. Завтра о 16:00, в кафе «Україночка».
- Дякую вам. Дуже! Скажіть тільки як її звати і як вона виглядає.
- Федоренко Тетяна Миколаївна. А донька її Опанасенко Василина. А як виглядають, ну мати рудоволоса, коротке волосся, очі карі. Донька світла теж кароока. Матір трохи в тілі, а молодша струнка і висока!
- Серйозно?
- Що не так?
- Просто у Василини я брала одне зі своїх перших інтерв'ю. Може, вона мене запам’ятала?
- Ну той що. Навпаки, це тільки добре. Тільки кажи їм все як є. Нічого не приховуй. Ти з мамою поговорила?
- Так. Вона як і ми, тепер дуже чекає на зустріч з онукою. Дякую вам.
- Та при чому тут я. Це ти молодець в родині має бути гармонія. Тим паче, що твоя мама найспокійніша і найбезконфліктніша людина, яку я знаю. Вона у тебе дуже хороша. Ну добре, пізно вже - лягайте спати. Гарних вам снів, цілую, обіймаю. І не хвилюйтеся , все буде добре!
Вона поклала слухавку.
- Завтра зустріч з адвокатом і з жінкою з опіки. Ти підеш зі мною?
- Звичайно! Чудова новина пропоную пошукати речі в кімнату для Єви, в честь такої події.
- Ще ж нічого не вирішилось. Тай треба спитати, що вона хоче.
- Я й забув, що в нас така доросла донька. Я б зробив все рожеве і їй напевно, б не сподобалось.
- Я теж. Але може хоч ціни подивимось?
Решту вечора вони обирали речі сміялись і просто насолоджувались одне одним.