20 розділ
Наступного дня вони знову вирушили в подорож до дитбудинку. Їм пощастило, адже Єва була в хорошому настрої. Вона як і вчора не мала особливого бажання з ними спілкуватися, але кекси, які придбали вчора з'їла з задоволення. Дівчинка майже весь час мовчала. Лише після того як вона з’їла перший смаколик, мала наважилась запитати :
- А в вас є діти?
- Ні.,- сказав Єгор,- але якщо все буде добре, то ти станеш нашою донечкою.
- Тоді я точно до вас не хочу! Мені буде сумно одній.
- Єво, ти будеш ходити до школи, ще кудись,- і в тебе з'являться друзі, сказала вихователька.
Єва нічого не сказала, просто взяла в рученята останній кекс і вибігла з аудиторії.
- ЄВА дуже хороша дівчинка,- сказала вихователька, - а до колективу вона й справді звикла, тут всі такі, вони ж все разом...
- Та ми розуміємо,- сказала Соня,- але ж її ніхто не збирається обмежувати в спілкуванні.
- В першу чергу вона має до вас звикнути і полюбити, і тоді їй буде все одно. До речі, до неї через годину прийде бабуся. Не хочете познайомитись?
- Справді? Було б чудово! А директор не буде проти?
- Це вона казала вас попередити, так що ні.
- То це вона тому в гарному настрої!
- Напевно що, вона її дуже любить і дуже за нею сумує. То ви почекайте тут, чи якщо хочете можете погуляти по території. В село йти не раджу, там нічого цікавого! Ну загалом ви якось скоротіть цю годину, а рівно о 15:40 чекаю вас тут, добре?
- Так!
- Все маю йти, до зустрічі.
Вихователька пішла і Єгор з Сонею залишились вдвох.
- Якщо чесно, я так боюсь! Що ми їй скажемо?
- Правду, розкажемо все як є.
- Але ж вона нас не зрозуміє, і заборонить бачитись з Євою!
- Ну по-перше, ти ж знаєш, що не заборонить, вона просто не має права, а , по-друге, ми зробимо все від нас залежне. Я от думаю у нас все вийде і вона нас зрозуміє.
- Мені б твою впевненість.
- Врешті решт, Сонь ти мусиш змиритись з тим, що ця жінка тепер постійно буде в житті Єви, а отже-: й нашому.
- Я намагаюсь, але мені дуже прикро ,що чужу жінку вона любить набагато більше ніж рідну матір. І так буде завжди.
- І ти сама знаєш чому.
Вони вирішили нікуди не йти. Година тягнулась дуже повільно. Нарешті в кабінет зайшла вихователька з жінкою. Ну як, бабусею, старою, з мокрими від сліз очима.
-Добрий день,- сказав Єгор,- ви, напевно, вже чули про нас. Я Єгор. Це Соня.
- Добрий день, так, чула.
- То я піду?,- запитала вихователька.
- Так, дякую вам дуже ,- сказала Соня.
Вихователька вийшла.
- Ви хочете забрати мою Євочку...От скажіть, нащо вам. Вона вже досить доросла, сформована дитина. Візьміть краще малюка, він вас буде мамою і татом кликати, як рідний. А Єва добре знає що сталось з її батьками і вас вже не полюбить!
- Полюбить,- сказав Єгор!
- Я її мама!- крикнула Соня.
- Її мама померла не видумуйте дурниць!
- Прийомна, але не справжня!
Жінка підняла на Соню очі. Запала довга мовчанка, а потім Соня розповіла всю правду, все як було і є.
- Ви ж самі від неї відмовились. Нащо тоді колотити воду в ступі!
- Я й себе не виправдовую. Але доньку я дуже люблю. І так було завжди! Мене просто нікому було підтримати. І я хочу все виправити.
- Чого ви такі впевнені, що вам її віддадуть?
- Ми й не впевнені, але в нас є дуже великі надії на це. Взагалі, я хочу щоб ви знали, якщо в нас все вийде, двері нашого дому завжди відкриті для вас. Ми не будемо перешкоджати бачитись з Євою. Якщо хочете знімемо вам поруч житло, і вона буде приходити коли захоче.
- Нащо ви зараз мені брешете. Ми ж добре знаємо що цього не буде.
- Я вам клянусь. Готова підписати тисячу паперів. Хіба я їй ворог, я ж розумію і бачу як вона вас любить! Хіба вона мене пробачить, як я забороню вам бачитись?
- Напевно, ні.... Але ж колись ви розкажете їй правду, і тоді вона дізнається, що я їй чужа!
- Вона не буде любити вас менше від цього. Але ж я мушу розказати.
- То що ви у мене хочете?
- Нічого! Просто щоб ви це знали.Я залишу вам свій номер, знаєте, що у нас до вас пропозиція. Будьте нашою нянею,- сказав Єгор,- ми багато працюємо, а наших батьків вона ще не знає.
- Мені треба продумати.
Жінка взяла номер телефону, важко підвелась, і чорна мов хмара вийшла. Подружжя перехопило подих і вийшла через п'ять хвилин після неї