29 розділ

Подружжя було в дуже гарному настрої, тому вони вирішили трохи прогулятись по Львову. Місто було прекрасним, вони так загулялись, що й не побачили як стемніло. Вирішили переночувати в готелі, попередили Любов Анатоліївну  і пішли в свій номер. Спати зовсім не хотілось, вони говорили і розмова зайшла за те, що сталось сьогодні:

• Соню, я не знаю, що писати.
• Пиши як є.
• Але ж написати : «привіт. Я твій брат», якось тупо.
• Ну , а що треба дифірамби виписувати.
• Та ні, при чому тут це...
• Тобі ж сказали, вона буде чекати.
• Хто?
• Єгор! Дай сюди телефон! «Привіт Яра. Я Єгор – твій брат. Дуже хочу з тобою познайомитись і поспілкуватись. Чекаю твоєї відповіді». Все! О відправило!
• Тепер я нервуюсь, ще більше
• Це ти зараз натякаєш, на те , що я написала поганий текст?
• Ні, я лише натякаю, що дуже хвилююсь.
• Ой переглянула. Йди ближче, прийшло повідомлення : «Єгоре, дуже рада. Ось мій вайбер, дзвони, чекаю!»
• Що? О ні, я не готовий. Краще пізніше.
• Ти що не бачив? Вона написала вже. Все я набираю. Гудок.
• Алло.

Соня всунула телефон Єгору під вухо.

• Привіт. Це я.
• Він вас чує, просто соромиться. Я Соня його дружина.
• Якщо чесно я теж. Приємно познайомитись. Скажіть йому, що я його шукала і дуже чекала цього дня.
• Він вас чує.
• Я знаю,- нарешті сказав чоловік,- чому ти тоді не довела справу до кінця?
• Бо в тебе були батьки,  та й тобі і трьох не було, коли мене забрали .Нічого ми надолужимо.!  Розкажи щось про себею
• В мене власний бізнес, дружина. Мої батьки, ну ти зрозуміла, дуже хороші люди.
• А дітки вже є?
• Так Євочка, їй 6.

Соня в ту мить завмерла.

• Нічого собі, які молодці! Так довго разом!
• Ну не зовсім стільки. Розкажи краще про себе ти ж у Чехії живеш так?
• Так! Я поїхала на навчання, і залишилась. Одружилась, чоловік теж українець. Маємо двох діток. Даніель вже дорослий – йому 9, а  Лізі рік. Якщо коротко в нас все добре. Я так хочу з вами побачитись. Щоб дітки познайомились.
• Я теж. Ми.
• Знаєте що, я через місяць йду в Україну на два тижні, до мами погостювати, і так маю справи. Приїжджайте до Львова, хоча б на день. Ви де живете?
• У Вінниці.
• Далеко, але і я можу приїхати до вас.
• Не переживай у нас є транспорт, доїдемо. У тебе манюня, вистачить з неї дороги.

Вони проговорили ще дуже довго.