Розділ 29

- Де наша головна героїня? – вигукнув режисер.

- Я тут. – відповіла я виходячи з гримерки в образі для перших сцен – чоловіча сорочка червона в чорну клітинку, розпущене волосся.

- Тобі пояснили, що від тебе вимагається?

- Грати кохання до Генрі Тейлора.

- По суті так. Значить дивися перше знімаємо домашні сцени. Почнемо із фрагменту де ви з Генрі разом прокидаєтеся. Намагайся максимально вжитися в роль, ніби ти сама це все пережила. Сценарію як такого немає, але є деякі описи, і план, що за чим іде. – він передав мені декілька листів скріплених степлером. – Візьми зараз швидко перечитай, і будемо починати. –  чоловік далі продовжив командувати усім процесом.

Я відкрила перший аркуш, почала читати.

- Стоп… Тобто… Не може бути… - я перегортала кожну сторінку, і не могла повірити своїм очам. – Генрі! – я підійшла до співака.

- Що, маленька? 

- По-перше, я тобі вже казала, що ти не маєш жодного права так до мене звертатися, а по-друге – це що таке? – я тикнула листки йому в руки.

- Сценарій…

- Я розумію, що сценарій. Але… Але ж там кожна сцена – це моменти наших стосунків.  Наш перший ранок, зустріч на прийомі, і т.д.

- Я знаю. Ідея сюжету кліпу моя. 

- Що сьогодні за день? Що за день? Боже, ти хочеш, щоб я зійшла з розуму? 

- А ти думаєш тільки тобі важко?! Я сумував… Дуже сумував. Я хотів, хоча би так, ще раз наблизитися до тебе, думками, переживаючи ще раз те все хороше, що між нами було, хоч і не з тобою – не з тобою на яву, але в моїй голові це була б ти. – на його обличчі з’явилася хитра посмішка . – Хто б міг подумати, що життя повернеться так, що мені і уявляти тебе не доведеться, що ти будеш зі мною тут і зараз…

- Розпочинаємо! Генрі і Мар’яна на знімальний майданчик! – режисер не дав договорити Тейлору.

Сцена перша «Перший ранок» (кімната)

Я прокинулася, подивилася на Генрі, він ніби ще спав. 

Тоді я тихенько, ніби сповзаю, з ліжка, посміхаюся, дивлячись на артиста, а тоді виходжу з кімнати.

- Знято! – вигукнув режисер у рупор. – Мар'яна, Генрі прекрасно! З першого дубля. Продовжуємо.

Сцена друга «Перший ранок» (кухня)

У сценарії не були прописані репліки, але коли я сиділа на гримі, мені порадили імпровізувати і грати повноцінні сцени, а не просто мовчки виконувати дії, тоді історія, яка передається в кліпі буде більш правдоподібною. Тож я так і зробила. 

Тихими кроками Генрі підійшов ззаду і обійняв мене:

- О Боже, що ж ти робиш? Хочеш мене до інфаркту довести? – підвищеним тоном сказала я.

Співак, шоковано глянув на мене, і цим незрозумілим поглядом зіпсував кадр.

- Стоп! Генрі, що це за погляд? Ти маєш грати, що ти в неї закоханий..

- Я знаю… Це випадково вийшло.

- Ще раз! Камера, мотор, почали.

На кухню зайшов Генрі, тихими кроками підійшов ззаду і обійняв мене:

- О Боже, що ж ти робиш? Хочеш мене до інфаркту довести? – підвищеним тоном сказала я.

- Ти злякалася, чи тобі просто не подобається, що я тебе обіймаю? Якщо друге, то я не буду. – співак ніби ображено забрав руки з моєї талії і хотів відійти, але я схватила його за кисть.

- Ану поверни руки на місце.

- Як скажеш. – чоловік посміхнувся і цього разу підійшовши ще ближче, обійняв мене. – Надягнула мою сорочку? А я в чому ходити маю? 

- Ні в чому. Мені так більше подобається. – хитро посміхнулася я.

- Справді? Так може і тобі та сорочка не потрібна? – Тейлор з-за спини почав розстібати ґудзики.

- Генрі. Зараз омлет згорить, і ми залишимося без сніданку.

- І нехай. 

- Генрі… Виключи плиту хоча б. – зупинила я його.

- Знято! Прекрасно! Слухайте, чи то між вами якась магія відбувається, чи що, не знаю, але те, що я бачу це вау! 

Ми з Тейлором переглянулися, а тоді я перевела погляд на Річарда. Він явно ревнував, був напружений. І щоб, він трохи розслабився, я підморгнула йому. Схоже допомогло.

- Ти повністю повторила ті фрази, які звучали з твоїх уст, в той день. – раптом до мене звернувся співак.

- Знаю. І ти теж. – я посмутнішала, і дивилася йому прямо в очі, а він в мої.

- Продовжуємо! – перервав ці погляди Майкл.

Сцена за сценою, і час так непомітно пролетів.

А зараз, Мар'яна, Генрі – швидко на грим і переодягатися! Знімаємо останні дві сцени на сьогодні. Спочатку бал.

Мене одягнули у плаття ніжного рожевого кольору, фатинове, з невеликим декольте та з срібними блискітками зверху.