Я люблю твою музику. І тебе...
Розділ 45
- Мар’яна? – до кімнати в якій я гостювала, зайшла подруга.
- Що? – накрита одіялом по голову запитала я.
- Може вже досить от так проводити дні? Ти казала, що підеш на нову роботу, будеш продовжувати жити звичайним життям, але ти навіть з дивану не встаєш. – вона стягнула з мене плед.
- Віка… Що ти робиш? – почала противитися я. - Я знаю. Прекрасно знаю. Та це виявилося набагато складніше ніж я думала. А ще декілька днів назад телефонував Річ, сказав, що вони мають приїхати виступати в Україну. Десь через місяць. Хотів, щоб ми прийшли.
- Я і сама хотіла про це з тобою поговорити. Я бачила в Інстаграмі афішу. – подруга на декілька секунд зробила паузу. - То що, підемо?
- Чесно, я боюся… Дві години дивитися на нього… Це занадто. Але ж і якщо не піду, то жаліти буду.
- Я вважаю, що нам треба піти. Я ж буду з тобою, і якщо тобі стане геть важко, то ми підемо. Мені здається це краще, ніж картати себе, про те, що не використала цю можливість. – з посмішкою глянула на мене Віка.
- Річард, так само сказав. І я думаю, ви праві. Плюс, він пообіцяв, що зробить так, щоб ми з Генрі ні яким чином не зустрілися…
- То що?
- Підемо! Я не збираюся профукати можливість потусуватися на крутому шоу-концерті улюбленої групи, через нього. – пободрішала я.
- Правильно! Так що давай вибирайся з тієї депресії, і готуйся. Ти справися!
#1745 в Жіночий роман
#7629 в Любовні романи
#1816 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 08.10.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
