Розділ 13

Мініатюрна жіноча фігурка відразу ж привернула увагу Тіма. Навіть якби він дуже захотів, то не зміг би не помітити її - занадто вона виділялася на загальному тлі.

Що сказати? Злата в черговий раз змогла його здивувати. Цього разу вона здавалася дуже жіночною, ніжною і мініатюрною. Таку дівчину хотілося захищати від усього світу - занадто тендітною вона здавалася для нього.

Хлопець потрусив головою, проганяючи нав'язливі думки. Сьогодні він прийшов сюди з Сашею і в першу чергу повинен цікавитися нею. Ну а Злата ... Про неї варто забути. Не варто руйнувати те, що з такими зусиллями створював останні два тижні.

Попри свій рішучий настрій, погляди Тіма раз у раз поверталися до вчительки. Навіщо? Він і сам не знав. Напевно, щоб просто переконається, що вона все ще на місці.

У якийсь момент він раптом не помітив її. Хаотично почав оглядатися, не розуміючи, навіщо це робить і раптом знову відсмикнув себе - так не можна! Зрештою, це смішно! Вчителі приходять на дискотеку не для того, щоб веселиться - вони просто контролюють школярів. У тому числі й за межами залу. Напевно вона просто вийшла. Ця думка цілком задовольнила його і заспокоїла.

Зовсім не хотілося зізнаватися собі, що викинути її з голови повністю так і не вдалося.

Напівтемрява спортзалу наповнилася ніжною мелодією, і школярі з першої ж секунди зрозуміли – заграв мєдляк. Один з найпопулярніших в цьому сезоні - пісня Еда Шерідана та Бейонсе «Perfect Duet» Дівчата з надією кидали лагідні погляди на хлопців, а ті, виправдовуючи їхні очікування, гордо попрямували запрошувати дам серця на танець.

Антон якось відразу знітився і швидко попрямував до стінки - в цей вечір йому не хотілося ні з ким танцювати. Саша ж приязно посміхнулася Тимуру.

«Нарешті дочекалася», - вирішила дівчина, але встигла лише відкрити рота й зробити крок назустріч, як хлопець раптом вибачився.

- Вибач, мені треба відійти, - навіть не дивлячись на подругу, сказав Тимур. Саша простежила за його поглядом і руки мимоволі стиснулися в кулаки. Ну звичайно!

До зали блідою тінню прослизнула Злата Ігорівна. Дивно - до цього школярка її не бачила, хоча і чула від дядька, що літераторка повинна чергувати на танцях. Тому поява вчительки саме в цей момент стала болючим ударом для дівчини.

Серце прискорено забилося, коли Саша побачила, як заблищали очі Тимура. Але не для неї. Знову тільки для Злати Ігорівни. Ненависна викладачка вже непогано попсувала нерви, але вивести її на чисту воду було неможливо - кожного разу вона була підкреслено ввічлива і не дозволяла собі зайвого.

Саша ще раз зі злістю глянула на спину Тіма й вибігла із залу - цей танець вона пропустить.

Тім не знав, що з ним коїться - може, так зірки зійшлися, а, може, подіяла романтична музика. Ось тільки коли він знову побачив Злату, то зрозумів - він повинен запросити її на танець. І до біса все! Завтра він знову почне боротьбу з самим собою, але сьогодні ... Сьогодні він зробить все так, як вважає за потрібне.

- Злато Ігорівно, можна вас запросити до танцю? - школяр широко посміхнувся й простягнув руку дівчині.

- Ой, ні Тимуре, я не танцюю, вибач, - ні краплі не соромлячись відповіла Злата. - Може, краще з Сашею потанцюєш?

Школяр удав, що не почув її слів.

- Злато Ігорівно, я догляну за дітьми, так що не хвилюйтеся - танцюйте спокійно! - Віктор Михайлович благодушно махнув рукою своїй напарниці й подивився кудись у далечінь.

- Тимур, я ... - Злата навіть не встигла закінчити, коли він раптом узяв її за руку і повів якомога далі від спостережного пункту педагогів. Здавалося, і не було між ними двох тижнів безмовності.

- Ви ж не хочете, щоб всі присутні почули цікаву розповідь про вашу милу піжаму з кошенятами? - пошепки промовив хлопець, розвертаючи до себе Злату Ігорівну й беручи її за талію.

Брови дівчини здивовано поповзли вгору.

- Ти не посмієш!

- Ще і як посмію, навіть не сумнівайся ... тесь, - в останній момент змінив закінчення Тим. Йому варто було краще стежити за своїми словами.

- Але так нечесно! – тихо запротестувала Злата.

- На війні всі засоби добрі. А інакше ви б нізащо не погодилися танцювати зі мною.

- Я і зараз не погоджувалася! - вона спробувала вирвати свою руку з його долоні, але хлопець міцно тримав її.

- Тоді яка різниця, як це вийшло? А взагалі, - Тім змовницьки схилився до її вуха і прошепотів, - ви привертаєте до нас занадто багато уваги …

Від його шепоту по всьому тілу Злати пробігли мурашки, й вона швидко прикрила очі - не вистачало ще, щоб хтось із присутніх зауважив в них непотрібний блиск.

«Подумаєш ач дивина - он Ксенія Вікторівна танцює з Колею з 10-В і нічого!» - кинула швидкий погляд на літню колегу Злата. Умовити себе не вийшло.

- Знаєте, про що ця пісня? - постарався відвернути її увагу Тім.

- Про кохання? - похмуро подивилася на нього Злата.

- Ні, - хитнув головою хлопець, - це пісня про щасливого хлопця, який знайшов ідеальну дівчину. Для нього вона найкраща й найніжніша - з нею він готовий танцювати в темряві вічно. І найкращий момент в його житті це той, коли він тримає її в обіймах, - прошепотів Тимур і міцніше притиснув її до себе.