Розділ 19

Якимось дивом Златі вдавалося уникати Тіма кілька днів. Вони не бачилися навіть на уроках, які він, ймовірно, просто прогулював.

Ситуація здавалася дивною, але дівчині була життєво необхідна ця пауза у їхніх зустрічах та спілкуванні. Та що там казати - часу все гарненько обміркувати катастрофічно не вистачало.

В кінці року всі писали контрольні роботи, які треба було перевіряти. Крім того, ситуація з бабусею теж була не надто легкою, що дуже хвилювало Злату. Лікарі говорили про необхідність заміни тазостегнового суглоба, але пацієнтка активно чинила опір. «Дорого», - бачте. І це при тому, що внуки хотіли самі оплатити операцію!

Семен майже весь час проводив у лікарні, тобто фактично жив у іншому місті. На цей час до Злати остаточно переїхала Юля, яка і підтримувала подругу. Студентка посилено готувалася до сесії, то ж теж сильно втомлювалася. Вечорами дівчата були настільки виснажені, що часто навіть не вечеряли - обмежуючись чаєм з лимоном.

Минув тиждень після дня народження Діми, коли колишній іменинник раптом подзвонив у двері Злати. Та відкрила, вважаючи, що з сусідом же вона не сварилася, а відтак, і ворогувати нема чого. Хоча, звичайно неприємно, що він прикривав брата.

- Привіт, у тебе часом не знайдеться двох цибулин? А то я забув купити ... - зніяковів хлопець.

- Так звісно. Заходь, - дівчина без проблем знайшла овочі й вручила їх Дімі. - Звертайся, якщо ще чогось не вистачить.

- Дякую, - сказав хлопець, але йти не поспішав.

- Щось ще? - здивовано вигнула брову дівчина.

- Взагалі-то так, - почухав потилицю Діма. - Злат, я хотів поговорити ...

- Якщо ти про Тіма, то нема про що говорити.

- Не зовсім. Я про себе.

- А ти що? - ось це було дійсно цікаво.

- Злат, до свого дня народження я не знав, що ви з моїм братом спілкуєтеся так. Він говорив мені, що закохався в Харлі, і що там вийшла якась безглузда історія з двома його іпостасями. Але, клянусь, я не знав, що це ти.

Дівчина не повірила його словами - дуже вже було схоже на вигороджування брата.

- Якщо він говорив про Харлі, значить, знав, хто я?

- Я не знаю, коли йому стало відомо про все. Але мені він твого імені не називав. - Побачивши сумнів в її очах, хлопець продовжив: - Мені здається, він не хотів, щоб хтось знав про тебе. Для мене ти була просто «Харлі» й не більше. Навряд чи він взагалі з кимось говорив про це.

- До чого ти ведеш?

- Злато ... Тім схибив. Дуже сильно. Але ніякого злого умислу в його вчинках не було. Судячи з того, як він говорив про тебе, він просто не розумів, як інакше показати свої почуття.

Дівчина мовчала, не знаючи, що сказати. Їй хотілося вірити словам Діми, але образа на Тимура все ще була досить сильною. Так, вона старша, розумніша і повинна була б все зрозуміти, але якого біса? Не може ж він дійсно думати, що вона так легко пробачить йому подібний вчинок?!

- Якщо це все, що ти хотів сказати ...

- Напевно, так. Далі - вирішувати тобі, - вже стоячи у дверях, Діма попросив: - Не думай про нього, гірше, ніж є насправді. Тім не заслуговує на це.

Після того, як сусід пішов, Злата, як і тиждень тому, вперлася чолом у двері й тихо промовила:

- Що ж мені з тобою робити, нахабне хлопчисько? ...

- Фалєєв, я не зрозуміла, що за прогули?! - грізно запитала Марія Федорівна.

- Про що ви? - не відразу зрозумів Тім.

- Це я про уроки Злати Ігорівни. Що сталося?

- Нічого. Просто так сталося, - знизав плечима хлопець.

- Уже другий тиждень поспіль «стається»! Отже, так, повідомляю для всіх, і для тебе - персонально, - класна керівниця пильно подивилася на учнів і продовжила: - На наступному тижні буде відкритий урок з етики та естетики. Присутність всіх - обов'язкова!

- А якщо не виходить? - уточнив хтось з задніх парт.

- Тоді, я сама вас за вухо відведу. Поважна причина для відсутності - хвороба. Це весь перелік, - після цих слів вчителька ще раз уважно подивилася на Тимура.

- А смерть? - вирішив пожартувати той же дотепник.

- Хочеш - можеш перевірити. На уроці будуть присутні завуч, директор і представник райвно. Я особисто за всім простежу.

- А чому в кінці року? - задала цілком логічне питання Саша. Судячи з того, як Марія Федорівна закотила очі, вона сама хотіла б знати відповідь на це питання.

- Тому що настала наша черга перевірки, - спокійно пояснила вона. - Отже, так, оскільки контрольну ви вже напишете до того моменту, то тут можливі два варіанти уроку. У першому випадку ви будете розповідати про все, що дізналися за час читання курсу, у другому ж - самі будете вести дискусію, яку певною мірою коригуватиме Злата Ігорівна. У будь-якому випадку, викладачка розповість вам про все.

Так, і всіх прошу бути серйозними та дурних питань не ставити.

Далі Тім не слухав настанови классуха - він зрозумів, що доведеться знову зустрітися зі Златою, хоче він того чи ні. Можливо, це його шанс розповісти про все, як є? Тільки чи захоче вона слухати?