Я обираю світло

РОЗДІЛ 17.2

Темний досить швидко оговтався і наказав негайно підключити Теона до системи спостереження. Розпорядники кинулися виконувати доручення і вже через хвилину на одному з екранів видно було як світлий біжить по лісу. 

- Я відправлю туди групу охоронців, - сказав Гернел.

- Я ж сказав, вона впорається, - крикнув Адам, його голос лунав хрипло, але не менш переконливо. - Досить того, що Теон вже там. 

Тим часом, навіть не підозрюючи які пристрасті відбуваються в Піднебессі, Аня продовжувала бій. Втім сама вона це неподобство назвала б скоріше жалюгідною втечею. Чудовисько не давало їй і секунди відпочинку, просто ганяло її по галявині з однієї сторони в іншу. Вона не могла виділити і секунди на те щоб створити пульсар. Здається друга голова все таки була її ворогу важлива і він ще більше розлютився через її ампутацію. Аня розуміла, що її може врятувати тільки якийсь непередбачуваний вчинок, який зіб’є з толку чудовисько. 

Дівчина знову ухилилася від удару і їй в голову прийшла досить ризикована ідея, яка могла її як врятувати, так і погубити. Але вона вже давно зрозуміла, що без ризику не буде перемоги. Як тільки чудовисько знову її атакувало, замість того, щоб відстрибнути в бік, вона подалася вперед і покотилася між його ногами. Чудовисько розгублено озиралося по сторонам, намагаючись відшукати свою здобич. Втім йому не вистачило розуму відразу подивитися за свою спину, що і допомогло Ані.

Вона, не зволікаючи ні секунди, створила пульсари. Один полетів в останню голову чудовиська, інший в район серця. Смерть ворога була миттєвою, він навіть не встиг зрозуміти, що з ним сталося. Голова відлетіла на декілька метрів, очі ще два рази кліпнули перед тим, як закритися навічно. 

Саме в цей час до галявини дістався Теон, він запізнився, але на щастя все обійшлося. Аня ціла і неушкоджена оглядала труп чудовиська. Світлий кинувся до дівчини і схопив її в обійми. Вона не очікувала такого повороту подій і просто міцно обійняв. Дівчина навіть могла відчути, як шалено билося його серце. 

- Як ти могла на це погодитися, дурненька, - тихо прошепотів він.

- А що такого? Завдання як завдання, весело навіть, - спокійно відповіла Аня, вона не розуміла, що викликало у світлого таку паніку. 

Теон здивовано подивився на неї. Після такого завдання Аня мала б бути виснаженою, вона витратила багато сил на знищення захисних кіл, але вона мала цілком бадьорий вигляд. А сутичка з чудовиськом виявляється її тільки повеселила. Ця дівчина приховувала в собі занадто багато таємниць. Але розбиратись в них зараз світлий не бажав. Він погладив її по скуйовдженому волоссю і врешті відпустив. 

- Ця тварюка тебе ледь не вбила.

- Але ж не вбила, тому не варто так перейматися. Тим більше у нас ще багато роботи, потрібно обстежити той колодязь і знищити його. 

Світлий зрозумів, що сперечатися з Анею на цю тему марно. Вона просто не розуміє, що на її місць будь-який інший охоронець вже б давно загинув. Тим більше, що стосовно колодязя вона була права, його необхідно терміново обстежити, хто знає яких ще потвор він приховує. 

Про всяк випадок дівчина створила пульсар, хоча відчувала, що загроза вже минула, але краще перестрахуватися. Вони зі світлим підійшли до колодязя і заглянули в середину. 

- Це що якесь гніздо? - припустив Теон.

Всередині колодязь дійсно нагадував гніздо. Його дно встеляли гілочки, мох і якісь ганчірки, а посередині валялися розкидані шматки величезного зеленого яйця, чи чогось схожого на нього. А ще з колодязя сильно тхнуло мокрою шерстю, так само, як і від чудовиська. Що наштовхнуло на ідею, що це було його житло. 

Не дивлячись на сморід, дівчина залізла в колодязь і підібрала один з уламків яйця, його потрібно було дослідити, аби хоч трохи зрозуміти що це і звідки воно взялося. Аня ще раз уважно вивчила місце проживання чудовиська і зрозуміла одну цікаву річ. Йому просто нічого було тут їсти. Навряд чи воно могла виходити за межі захисного кола, а тут не було взагалі нічого, чим можна поживитися, тим більше такій величезній істоті. 

- Аню, йди сюди, - крикнув звідкись з боку Теон.

Дівчині довелося прикласти зусиль, аби самостійно вибратися з колодязя, але кликати світлого на допомогу вона не стала. Тим більше, хоч і не дуже граціозно, але все ж впоралася сама. В Піднебессі напевно розпорядники добряче насміялися, дивлячись, як вона спочатку намагалася дістати руками до краю, аби вчепитися за нього, а потім, далеко не з першої спроби, раком-боком підтягнулася, щоб вибратися на землю. Для себе вона прийняла важливе рішення більше ніколи не прогулювати тренування, і попросити Теона додати підтягування можливо навіть лазіння по канату. 

Світлий сумлінно чекав на неї, навіть не здогадуючись про причини затримки. Втім його думки зараз були зайняті знахідкою. З іншої сторони колодязя, був виритий довгий тунель зі сходами, що вели глибоко вниз. Побачивши цей таємничий прохід, Аня, довго не думаючи, створила пульсар і почала спускатися вниз, Теон прослідував за нею.

Довго йти не довелося, вже скоро вони побачили перед собою двері з величезним навісним замком. Від цього видовища Ані стало смішно. Логіка того, хто все це зробив просто неймовірна. За його задумом, звичайний замок зможе зупинити того, хто перед цим знищив захист і переміг чудовисько. 

- Ти чи я? - запитав Теон, натякаючи на те, кому ж випаде честь знищити останній захист у вигляді замка. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше