Розділ 9

Sic fata voluerunt

(латинський крилатий вираз «Так забажала доля»)

— Привіт, Ангеліно! — присівши навпроти та усміхаючись, промовив Макс.

— Ти що тут робиш? Як знайшов мене? — примружившись, вимовила Ангеліна.

— Твій друг допоміг тебе знайти, — підморгнувши, відповів.

— Який ще друг? — напружено вимовила та повернувши голову побачила Натана, який посміхався та помахавши рукою, зник у натовпі.

— Він не мій друг, — спокійно вимовила Ангеліна. — Тобі не варто більше з ним бачитися.

— Гаразд, як скажеш. Ти мій янгол, тому тобі краще знати.

Ангеліна вже збиралася йти, адже неочікувана поява Макса у ресторані, в якому працювала Варя, схвилювала янгола.

— Я ж тільки прийшов! Куди ти збираєшся? — незадоволеним тоном мовив Макс.

— Ти не повинен тут бути...

Ангеліна не встигла договорити, як до них підійшла офіціантка, всміхнулася та промовила:

— Доброго дня! Ви щось бажаєте замовити?

Ангеліна округлила очі. Макс обернувся й кілька хвилин мовчки розглядав її. Вони переглянулися... адже обоє зрозуміли, що перед ними стояла Варя! Дівчина зніяковіла від таких поглядів та запитала ще раз, чи вони щось бажають замовити? Першим отямився Макс. Повернув голову до Варі та натягнуто усміхнувся.

— Будь ласка, американо... з молоком!

Ангеліна помітила погляд Макса. Він не відводив від неї погляду та із лукавою усмішкою спостерігав за кожним рухом Варі.

Дівчина перевела погляд на Ангеліну. Янгол відчула збентеження, яке раптово виринуло з душі Варі. Через кілька хвилин напруженої ситуації, Варя стряхнула головою та мовила:

— Вибачте... я трішки замислилася... Ви бажаєте щось замовити?

Вона прискіпливо поглянула на Ангеліну. Янгол почула прискорене серцебиття дівчини. Вона хвилювалася.

— Варю, не перепрошуйте! Все добре! Я замовлю трішки пізніше!

Варя кивнула та відійшла від столика Макса та Ангеліни.

— Невже це саме… вона? Це та сама… яка надавала матері першу медичну допомогу? І вона твоя підопічна? — намагаючись угамувати своє невдоволення, мовив Макс.

— Я навіть уявити не могла, що ви зустрінетесь, — із зітханням, вимовила Ангеліна.

— Можеш не дякувати мені! — пролунав голос Натана.

— Натане, навіщо ти це зробив? — незадоволено мовила янгол.

— Вніс свої корективи у життя людства! — відповів.

Макс помітив, як Ангеліна різко змінилася. Її вираз обличчя вже не був таким ніжним. Вона була розгніваною.

— Ангеліно, все добре?

— Ходімо звідси!

Ангеліна не встигла відреагувати, як ситуація склалася зовсім інакше…

Варя несла каву і, підходячи до їхнього столика, неочікувано позаду неї опинився Натан, який штовхнув її в спину. Вона впала на Макса, тим самим розливаючи на його руку каву.

— Натане, я тебе власноручно вб’ю! — подумки, розгнівано мовила Ангеліна.

— Не хвилюйся так, янголе! Як бачиш, долю можна змінювати! — відповів нефілім.

— Вибачте! Давайте, я вам допоможу? — сказала Варвара.

— Ви впевнені в цьому? — розгнівано мовив Макс.

Варя опустила голову й сказала:

— Так, я винна. Але я дійсно можу вам допомогти.

Макс ще кілька хвилин репетував, доки не вибіг адміністратор та не почав кричати на Варю.

— Не потрібно кричати на дівчину! — повернувшись до адміністратора, різко мовив Макс. Ангеліна в цей час усміхнулась. Варя підняла голову та поглянула на Макса.  — Це я у всьому винний!

Янголу нічого не залишалося, як скласти руки на грудях та чекати. Вона, звичайно, могла зупинити час та зробити так, щоб Варя забула цю зустріч… Однак Ангеліна не хотіла цього робити, тому залишалося чекати та спостерігати, як події будуть розвиватися далі.

Варя присіла поряд із Максом.

— Варваро, не хвилюйтеся, це лише маленький опік! І мені зовсім не боляче! — пронизуючи поглядом дівчину, спокійно мовив Макс.

Вона перевела подих.

— Не варто мене заспокоювати, — тихо промовила. — Я можу втратити роботу, яка мені зовсім не подобається. Так що, можливо, це доля?

Ангеліна нахмурилася від її слів про долю. Можливо, дійсно Варя має рацію? Можливо, саме так і повинно все відбутися?

Але знову сумніви...

Вони не повинні зустрітися...

Ангеліна відчула втому, її повіки повільно закривалися. Було відчуття, ніби час зупинився. Вона схилила голову набік та відчула тремтіння у руках.