Я впізнаю твої кроки

14.

Коли мотоцикл зупинився і дівчина швидко не озираючись невеличкими кроками попрямувала до гуртожитку, на якусь секунду затримавшись тоді, коли він промовив їй свою останню фразу про поцілунок, Назар ще деякий час нерухомо застигнувши, уважно роздивлявся її шлях до дверей. 

Всередині себе дивуючись, що він вже хоче побачити її наступного разу.

Так він хотів її сьогодні поцілувати. Віра притягувала його і він поки що не міг собі пояснити чим саме.  

Вона наче допомагала йому пізнати себе самого, як би дивно це не звучало.

 Але спочатку Сашко з його не тактовними запитаннями, потім Лара. Ці люди реагували так, як для них було це не властиво і йому це не подобалось. Це відволікало. Так, саме відволікало.

Він зараз почував себе так ніби на шаленій швидкості мчить вперед, хоча знаходився на місці і не рухався....

Можливо батьки його просто не навчили любити, бо були надто зайняті своїми власними життями. І він несвідомо копіював їхню поведінку вже в своєму житті.

 Коли він навчався в зачиненій школі, саме Петрівна і її чоловік першими помітили його здібності. Сказавши про це батькам наполегливо пропонували займатися з ним додатково музикою ще і індивідуально, щоб не втратити момент.

Зараз, як не дивно він був їм вдячний за це.

 І саме приклад відносин вчительки і її чоловіка закарбувався в його пам'яті...

 

Віра зайшовши в гуртожиток і зачинивши двері, притулилась до них спиною, закрила очі. Губи і досі горіли від поцілунку...а вона відчула, як злість і гнів закипає в ній все сильніше. Чи не вперше в житті. Ні, не на нього. На себе, що в якийсь момент певно дозволила йому вважати, що буде і надалі робити так як він хоче.

Ні, вона була не настільки наївна, щоб вирішити, що може зацікавити його більше ніж на пару разів.

Вона проводила багато часу з братом і його друзями, тому могла здогадатися причини деяких вчинків.

Так вона любила музику і він також її любив, але цього недостатньо для....

Віра тряхнула головою, щоб відволіктися.

Чому вона взагалі погодилась їхати з Назаром? Зараз спливли всі запитання, на які вона не знає відповіді.

Значить все ж йому загрожує небезпека. Він сказав, що йому надходили листи саме з погрозами. Але до чого тут її брат? 

Знову при згадці Валіка, всередині грудей неприємно стиснулось.

В сумці прокинувся телефон і дівчина швидко витягнувши його, притулила до вуха.

 - Ти де? Гуртожиток через десять хвилин зачиняється. - дзвонила Яна.

 - Ян, я вже тут. Піднімаюсь. - швидко відповіла Віра, заходячи всередину і паралельно вітаючись з черговою.

Яна зустрічала її біля дверей кімнати, склавши руки на грудях.

 - Де це ти вештаєшся майже уночі? Давай заходь.  У мене для тебе є невеличка новина. - і Яна вхопивши її за руку потягла за собою всередину кімнати.

 - І я ще встигла дещо приготувати. - додала вона, демонстративно насипаючи Вірі перекусити.

 - О, смажена картопля! Але мене вже від неї трохи нудить.

 - Ну, можу супу насипати, якщо так...

Віра подивившись на свіженьку їжу, подумала, що певно треба погоджуватись, бо чомусь Яну зараз не хотілося засмучувати.

 - Ой, давай вже свою картоплю! - Віра поставила тарілку перед собою і відправила першу виделку до рота.

 - Щось я тебе не бачила після того як Назар сказав поприбирати посуд? - запитала Яна, уважно роздивляючись Віру.

 Віра мовчала.

" Може сказати все Яні і спитати поради, як уникнути того всього клопоту?"

 - Чого мовчиш?

 - Я їм. Що ти там хотіла сказати?

 - Я випадково почула розмову Егора і Лариси...Так ось... - Яна нахилилась до Віри і промовила.

 - Вони розмовляли про Валіка. Так...так. Не дивись на мене так. Я нічого не могла переплутати. 

 - І? - запитала Віра затамувавши подих.

 - Точніше Лара розпитувала Егора де він мешкав... - загадково промовила Яна

 - Ну і що? Не муч мене, кажи вже!

 - Я записала адресу! - і Яна дала Вірі папірець.

 - Це неймовірна новина. Може він досі там?

 - Ну не знаю. 

Віра обійняла Яну, думаючи про те, якщо він там, то вони можуть як найшвидше поїхати додому...

 - Дякую. Дякую тобі.

 - Та ти так передчасно не радій.

 Віра подивилась уважно на Яну. 

 - Звісно, я все розумію. Просто якщо він і не там, може там знають де він може бути?

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше