Глава 4

У наступні кілька днів Алекс помітив у своєму офісі кардинальні зміни. Все довкола закрутилось і закипіло. Спокійна атмосфера тепер перетворилася на киплячий і вируючий енергією робочий процес. Він здивувався, як Кірі вдалося так швидко підпорядкувати всіх співробітників і змусити беззаперечно виконувати доручення.

Його ранок вже традиційно починався з кави, яку вона особисто заварювала і приносила йому. Це був її єдиний обов'язок як секретаря. Поки він пив смачну каву, вони обмінювалися інформацією. Алекс зауважив, що час, проведений разом із Кірою, завжди дуже швидко закінчувався. У нього навіть виникло відчуття, що не вона його підлегла, а він.

Мов у неї немає бажання витрачати на нього свій дорогоцінний час. Втім, він і сам бачив, як важко вона працювала. Приїжджала на роботу найперша, а виїжджала остання. Завдання, яке він перед нею поставив, було практично нездійсненним, і було зрозуміло, чому Кірі не до пустих балачок.

Сьогодні відбудеться нарада щодо проекту «Брайтон Компані», фірмі яку ніяк не вдавалося вже кілька років запросити до співпраці. Алекс увійшов до конференц-зали і зайняв своє місце. Батько, брат Ендрю та інші члени команди вже сиділи за столом. Ця чудова компанія друзів та товаришів, на думку Алекса, була своєрідним бійцівським клубом. Саме ці люди вирішували долі багатьох бізнесів, які стояли на їхньому шляху. Справжні нещадні акули бізнесу – жорстокі та жадібні.

За дев'яносто років сімейство Крузов придбало собі владу майже у всіх сферах діяльність і сколотило великий капітал. З ними зважали і їх боялися. Але ворогів та конкурентів теж вистачало. Завданням батька, а тепер і його з братом стало зміцнення і примноження досягнень предків. Невтомна боротьба за владу та гроші перетворилася на спосіб життя. Олекса саме так і виховали з думкою, що його життя йому не належить. Та на відміну від його брата Ендрю, точної моральної копії батька, який отримував задоволення від брудних перемог та краху чужих доль та бізнесів, Алекс робив свою роботу керуючись виключно почуттям обов'язку.

Круз-старший привітався з присутніми та зручно вмостився у своє крісло.

Алекс із захопленням подивився на свого батька. Чоловік зовсім не виглядав на свій вік. А йому було п'ятдесят дев'ять. Так, його волосся було вкрите сивиною, але гарне аристократичне, трохи пихате обличчя ніби не старіло і лише глибокі зморшки вказували на його вік. Холодний погляд сірих проникливих очей змушував тремтіти від страху будь-кого, хто викликав його невдоволення. Алекс знав, якщо його батько вирішив чогось досягти, то це врешті-решт станеться.

Тим часом батько повідомив:

– Отже, почну з добрих новин. Завдяки таким видам діяльності, як банківська справа, інформаційні технології, телекомунікації, хімічна промисловість, ми отримали найкращі показники за минулий рік. А найгірші справи з електронікою, – закінчив він.

Чоловік провів поглядом по співробітникам і голосно, дуже твердо сказав:

– Чорт забирай, мені потрібні «Брайтон Компані», бо тільки з ними ми матимемо перспективи і шанси зміцнитися на цьому ринку. Наша співпраця з їхніми конкурентами не дала результатів, і ми втратили сотні мільйонів доларів, вклавши їх в ідеї, які виявилися абсолютним промахом.

– Ми можемо їх просто купити, – запропонував Ендрю у розпачі, розуміючи, що нічого іншого не залишилося.

Алекс Круз-старший сердито зиркнув на старшого сина.

– Тоді ти сам генеруватимеш геніальні думки, тому що Сем Гарвел – голова компанії, негайно покине свою посаду разом зі своїми ідеями.

Алекс тяжко видихнув. Звичайно, він міг не зациклюватися на Семі Гарвелі, але всі знали: Сем Гарвел - це і є «Брайтон Компані».

– Ендрю! Ти не впорався, – пролунав голос батька, ніби гуркіт грому в тиші конференц-залу, і всі як один здивовано дивилися на хлопця.

Усі знали, як батько ставиться до старшого сина. Він його просто обожнював. Тоді як молодшому Алексу випадала доля того, хто зазнав жорсткої критики в усіх його діях. Насправді на загальну і одностайну думку саме Круз-молодший вважався найвпливовішим і найгіднішим представником цього видатного сімейства. Незважаючи на те, що він завжди перебував у тіні батька та брата, усі переговори від імені компанії вів саме Алекс.

Тому неминучим став той факт, що згодом вирішення всіх оперативних питань лягло на його плечі. Він став обличчям компанії, і всі засоби масової інформації одноголосно вибрали його своїм ідолом та невпинно стежили саме за його життям. Алекс безперечно страждав від постійної уваги репортерів. Але саме такою була його доля, і врешті-решт він покорився.

Приголомшені помічники батька переглянулися і подивилися на Алекса. У хлопця з'явилося неприємне передчуття, але він не подав вигляду.

– Я хочу, щоб "Брайтон Компані" зайнявся Алекс, – впевнено сказав батько.

У цей момент усі зрозуміли тонкий натяк, що Ендрю здав свої позиції та різко втратив авторитет у очах батька. Тепер молодшому випала честь стати улюбленим сином. Ендрю стиснув щелепи і з неприхованою люттю зиркнув на брата.

Круз-старший урочисто глянув на молодшого сина. Алекс змінив розслаблену позу, напружено подавшись уперед. Він не розумів, чому батько наважився принизити Ендрю в такий спосіб. У масштабах діяльності корпорації це була звичайна справа. Розвиток напряму і нічого більше. Звичайно, сотні мільйонів прибутку в перспективі, але це зовсім не привід, так відкрито принижувати сіна у всіх на очах. Скоріш за все, була інша причина.