Глава 25

Вони домовилися зустрітись увечері. Кіра рідко чогось боялася чи сумнівалася. Але сьогодні її хвалена витримка кудись безвісти зникла. Вона почувала себе розгубленою і дуже нервувала. Такого з нею ніколи раніше не траплялося. Їй уже доводилося домагатися прихильності чоловіка. То був Сем. Але їй це подобалося. На той час їй була властива якась легковажність. Та й не відчувала вона до Сема навіть сотої частки тих почуттів, які відчувала зараз.

Кіра довго вибирала сукню. Зупинилася на легкій коктейльній сукні із шифону былого кольору. Воно освіжало її і надавало образу легкості та романтичності. Волосся розпустилоа, макіяж зробила легкий, з невеликим акцентом на губах, які нафарбувала ніжною рожевою помадою. Вона критично оглянула свій образ, помітивши, що зовсім не виглядає на свій вік. В усьому виною генетика. Її мати, наприклад, виглядала майже ровесницею дочки, і здавалося, що зовсім не старіла. Кіра просто завжди відчувала себе набагато старшою, неначе вже встигла прожити ціле життя, негативний досвід стврив її.

О 20.00 дівчина увійшла до невеликого, але дуже затишного ресторанчику, до якого запросила Алекса. Вона сподівалася, що він схвалить її вибір. Тут було тихо, грала жива музика у стилі блюз. Атмосфера в залі романтична та легка. Столики розставлені таким чином, що кожна пара опинялася в своєрідній самоті.

Кіра відзначалася феноменальною пунктуальністю, але сьогодні змусила себе трохи запізнитися. Її знайомий господар ресторану побачив дівчину і одразу підійшов до неї. Він сам особисто провів її до столика, за яким сидів Алекс. Щойно вона його побачила, серце її забилося бистріше. Виглядав він як завжи бездоганно.

Круз відразу помітив Кіру, що входить до ресторану. Її неможливо було не помітити. Висока, струнка, жіночна. Сьогодні Кіра виглядала надзвичайно ніжною та юною. Без цієї своєї строгості та ділових костюмів вона була схожа на молоду красуню, що поспішала на перше побачення. Алекс чудово знав, що за цією привабливою красою ховається сильний характер, незламна воля, цілеспрямованість і працьовитість. Коли господар ресторану вів її під руку, Алекс випробував справжній напад ревнощів, уже такий знайомий і мучить весь час. Чоловік заспокоював себе тим, що йде вона саме до нього. Алекс зустрічався з гарними жінками до Кіри. Але йому здавалося, що ця жінка справді унікальна.

Вона постала перед ним, наче прекрасне видіння з його снів. І Алекс, заворожений, підвівся з стільця і ​​підійшов до неї.

– Добрий вечір, – простяг він і ніжно поцілував її в щоку. – Хто ти, люба незнайомка? І куди поділа ділову жінку, з якою я маю сьогодні повечеряти?

Кіра посміхнулася, очі її сіяли. Алекс придушив бажання згорнути її в обійми і зацілувати до знемоги. Він не зводив з неї очей.

– Як тобі ресторан? – Запитала вона, дивлячись йому в очі з захопленням у відповідь.

– Прекрасний, – сказав Алекс з м'якою, лагідною посмішкою на губах. – Я вважаю прекрасним все, що оточує тебе, – зізнався він і накрив її руку своєю долонею.

– Ти здогадуєшся про причину мого запрошення? – Запитала вона, потопаючи в його ніжному погляді.

– Я здогадуюсь і мрію не помилитись.

– Я довго боролася із бажанням відповісти тобі взаємністю. І вигадувала будь-які дурні відмовки. Але перестала обманювати себе, – вона замовкла, наважуючись повідомити найважливіше.

Молодий чоловік жадібно слухав кожне її слово, відчуваючи при цьому таку душевну насолоду, яку не відчував жодного разу в житті. Начебто весь світ зараз залежав від її слів.

– Алексе, я хочу тебе. І мені не важливо, що буде згодом. Це сильніше за мене ... – Вона видихнула, з трепетом чекаючи його реакції.

Алекс стиснув її руку, а потім підніс до своїх губ і жадібно поцілував. Очі його світилися щирістю та теплом. Він встав і запросив свою даму потанцювати, бажаючи, якнайшвидше обійняти і поцілувати її.

Ці кілька хвилин вони повільно рухалися у такт ніжної мелодії та насолоджувалися близькістю один одного. Кірі здавалося, що нарешті настав момент істини і більше не потрібно обмежуватись правилами, можна бути собою. Потрібно відкрити йому. Їй хотілося, щоб він нарешті впізнав її справжню. Вона поклала свою голову йому на груди та обняла. Було неможливо описати те, що відбувається між ними простими словами. І Алекс, і Кіра перебували у стані любовного трансу. Було достатньо танцювати та обіймати один одного, щоб відчувати всепоглинаюче почуття захоплення.

Алекс усвідомлював, що його потяг до цієї жінки вже як наркотична залежність. Зараз він тримав її в руках і хотів, щоби це ніколи не закінчувалося. Його душу рвало на частини. Адже це неможливо між ними. Він міцніше притис Кіру до себе і вдихнув запах її парфумів – солодкий квітковий букет. Якою ж гарною вона була сьогодні для нього! Молодий чоловік милувався її очима, губами, посмішкою. Якби йому раніше хтось сказав, що можна настільки розчинятися в іншій людині, бажати володіти повністю душею і серцем, то йому б подібні домагання здалися ідіотизмом. Але все це відбувається саме з ним і зараз. Йому дуже хотілося думати, що Кіра любить його. Любить так сильно, що зможе пробачити його одруження з іншою жінкою. За мить він усвідомив, що цього ніколи не станеться. Занадто горда та незалежна. І за це він так її любив. Він припав до губ Кіри, вимовляючи в думках благання пробачити його.

Потім відсторонився і, дивлячись у її затуманені пристрастю очі, глухо промовив: