Розділ 1. Ненависний дім

Ненавиджу ранки, і все, що з цим зв’язано. Саме нелюбов до цієї частини доби, мені привив мій ненависний сусід. Усе, чому? Бо цей бовдур тягає до свого лігвища, всіх кому, не лінь. Саме зранку мені доводиться просинатися від солодких речей, мов мед. А, ще стукоту ліжка об мою досить грубу стіну. А ще, я стала ненавидіти сміх. Тепер, для мене він був під забороною. Як тільки подруга починала свій солодкий смішок, я йшла додому. Бо відразу згадувала рандеву свого сусіда. Вуха різало, від цього.

Ненавиджу все, що зв’язано з тим бабником.

Сьогоднішній ранок, не вийняток. Я знову чую солодкі прозвища, сміх, і стукіт ліжка. Забула ще згадати про такі ненависні стони. Гидко. Дуже. Не хочу тут бути. З переїздом цього брехуна, я стала ненавидіти свій будинок. Хотіла втекти з нього, як птах, який не вмів літати.

Хоча, я летіла. Летіла на всіх парах на зустріч із друзями. З будь-ким, аби тільки не дома. Аби тільки не залишатися в одному будинку з цим хлопцем. Бо ж, коли я там, стіни тиснуть.

От і зараз на мене тисла кімната так, що хотілося закрити очі. Вибігти на вулиці й летіти. Що я і зробила. На скору руку прийняла душ, під мелодію голосів за стінкою. Причесалась. Вдягнула, що тільки попалося під руки. Всунула навушники у вуха і вибігла з квартири до коридору. Де й наткнулась носом на оголені груди хлопця. У прямому сенсі цього слова.

Запах одеколон врізав у ніс. Я відскочила від сусіда, мов ошпарена. Так швидко, що перечепилася через коврик, який лежав біля моїх дверей. Уже збиралася летіти сходами вниз. Але, ні. Сильні руки перехопили мене за талію. Міцно притисли до оголеного тіла хлопця. Я буквально чула гуркіт його серця своїм вухом. Відчувала його тіло своїм. Стало гидко, так, що хотілося палати від гніву.

Спочатку мене кинула в жар. Потім у холод і, я знову спробувала відскочити. Не вийшло. Сильні руки притисли мене до себе замертво.

— Відпусти! — прошипіла, мов змія. Вперлася руки в оголені груди хлопця.

— І, не подумаю, красуне, — підморгнув мені.

Що ж, від такого жесту можна було б і зумліти, а ще застигнути дивлячись на його красу. Хоча, це все не стосувалося мене. Довелось узяти всю свою силу в кулак, разом зі злістю. На нього, на його курок і, на все, що цей негідник робив. Я скипіла і відштовхнула його так, що той не тільки мене відпустив, а ще й відійшов на кілька кроків.

— Ніколи не торкайся мене своїми брудними руками, — виплюнула. Розвернулася та побігла по сходам вниз. Лишивши позаду не тільки свою милу квартирку, а й пихатого бабника.

Ненавиджу! Настільки, що хочеться блювати в його присутності. Поки я йшла злюща, мов та фурія. Не помітила, що навушники давно злетіли з моїх вух і жалібно теліпалися позаду. Підняла їх. Всунула назад до вух. Сварячи себе під мелодії Моцарта, я рушила в спортзал. Потрібно було випустити пар.

Переодягнулася біля свого шкафчика та відправилась у зальну кімнату. Зайшла на бігову доріжку. Натисла потрібні кнопки й почала свій біг. Бігли, я з пів години. Викрикуючи у своїх думках самі непристойні словечка, для того мудака. І, тільки я ступила на тверду поверхню, як мому зору трапилась знайома фігура.

— Я вже думав тебе потрібно рятувати, — єхидно усміхнувся. Відразу захотілося стерти його усмішку з лиця землі.

— Чого тобі? — скривилася так, немов з’їла самого Діму на сніданок.

— Та, от вирішив прокачати м’язи. Не думав, що побачу тебе тут. Ще й таку замислену, — зробив крок до мене. Зіщулив очі та мило усміхнувся.

Знав би він, що за думки крутились у моїй голові. Ніколи б не підійшов. Бо за замисленим поглядом, ховалася справжня буря емоцій. І, не вірю я в такі співпадіння. Де б я не була. Цей покидьок завжди знаходиться поряд.

— Досить. Прийшов покачати м’язи, то вали від гріха подалі. Не можу бачити твою самозакохану пику, — погрозливо фиркнула. Розвернулася та пішла в бік душової.

Швидко привести себе в порядок і втекти звідси. Не можу знаходитись із ним поряд. Особливо в радіюсі одного метра. Стає відразу гидко і брудно. Від себе тим більш. Після розмови з Дімою хочеться відразу почистити зуби кілька разів.

Що, я і зроблю, по поверненню в дім розпусти.

***