...несподіванки

 Наступний тиждень був просто нестерпним, хоч ми з Інгою вже не сварились. 

 У мами розпочалась депресія.  Вона не бажала їсти , дуже схудла ,поблідніла. Перші кілька днів вона просто плакала. Я не знала як їй допомогти , інтернет не давав ніяких путніх порад. 

 Моя мама - Аліна жінка 30 років , хоча їй насправді 36.  Вона мала просто розкішну фігуру , та довге світле волосся в поєднанні з голубими очима. 

 Я була незапланованою і єдиною дитиною. Через мене багато її мрій розвалились. Я часто винила себе за це , можливо якби я не з'явилась , вониб не одружились , і заразби мама не страждала? 

 Мама зайшла на кухню. 

• - Мам.... Ти довго будеш горювати ? - мама загрозливо обернулась , попри всю легкість її образу вона була дуже строгою.
• -  Ти не маєш права мені щось в цій ситуації говорити.
• - Ні , мам, маю. Ти моя мати , а я твоя дочка.
• - Пфф , ти нічого не розумієш ти ніколи не була в шлюбі. Тебе ніколи не кидав чоловік якого ти кохаєш , для якого ти зважилась на другу вагітність у 36!
• Від почутого у мене підкосилися ноги.
• - Чому дивишся на мене?
• - Я... Я. Подумати тільки. Мам , це ж добре.
• - Ні. Ні це погано.
• - Мамо , тепер ти зможеш робити все що заманеться. Ти зможеш подорожувати , займатися улюбленими справами. Ти почнеш життя заново. Виховаєш дитину як тобі заманеться. Ти вільна. Більше тебе ніхто не осудить за те що ти погана дружина яка не цікавиться сім'єю.
• - А ти ?
• - Мамо , мене вже пізно виховувати по іншому , для тебе я  готова стати моральною підтримкою.
• Мама підійшла і обійняла мене , так міцно як ніколи.
• - І коли ти встигла вирости...
• - А скільки тижнів ?
• - Ще точно не знаю.
• Мама відійшла втираючи скупу сльозу.
• - Тато знає?
• - Ні , і хай краще не дізнається , якщо я непотрібна йому такою , то не хай не повертається до мене через дитину.
•  
• Я вийшла на вулицю , аби подихати свіжим повітрям. Новина про мамину вагітність дуже здивувала. Я зраділа , я все життя мріяла про сестру або брата. Якщо чесно я хотілаб мати старшу сестру , або брата , але я готова стати найкращою старшою сестрою про яку сама дуже довго мріяла.

 Сама того не помітивши я забрела до парку. Оскільки осінні вечори стали холодними в парку майже не було людей. Тільки десь вдалині чувся гомін людських голосів. 

 Нарешті я побачила компанію людей , в якій дуже вирізнялась дівчина з синім волоссям. 

 Інга махнула мені рукою , підзиваючи до себе. 

• - Привіт. - привіталась я.
• - Народ, це Аня. Від сьогодні вона теж в нашій компашці. Ніхто не проти ? Добре.
• - Ін , я навіть не знаю , я взагалі випадково забрела сюди.- я сильно рознервувалась.
• - Ань , прикол в тому , що ми якраз вирішували чи приймати тебе до себе. І хотіли тобі дзвонити щоб ти прийшла сюди , аж ти тут ! - сміялась дівчина.
• - Ого.
• - Зараз ми йдемо на хату до одного ... Ти з нами ? - Інга вичікуючи дивилась. Схоже що це була перевірка , особисто для мене,  чи погоджусь я іти кудись з нею.  Вона знала,  що без дозволу батьків я не піду.
• - Так , я йду , якщо ви не проти. - компанія яка принишкла , схвально загула.
• Ми з Інгою йшли трохи позаду компанії.
• - Ти так легко погодилась, раніше... Схоже ти справді виросла. - говорила подруга.
• - Раніше я не хотіла засмучувати батьків.
• - А зараз ?
• - Вони розлучаються. - дівчина дивилась на мене жалісливим поглядом. - Ні , не дивись таким поглядом. Я впорядку , вони також. Тільки мама ... Вона вагітна. Скоро їй не буде часу сумувати , я про це потурбуюсь.
• - Я так рада за тебе! Нарешті ти станеш старшою сестрою ! - дівчина обійняла мене. - Мені шкода , що тоді ми так сильно віддалились. Якщо чесно , ліпшої найкращої подруги мені годі шукати.
• - Дякую , я теж , так і не знайшла нової найкращої подруги.
• - Я пропуную... Давай знову ...
• - Найкращі подруги ? - я протягнула вказівного пальця дівчині.
• - Так , найкращі подруги.
• Ми вже вийшли з іншого боку парку , звідси недалеко розташовувалась школа танців яку я відвідую двічі на тиждень , інколи частіше.
• - А до кого ми йдемо ? - запитала я в Інги.
• - До нашого друга Андрія.
• - А що ми там робитимем ?
• - Компанія бухати , а ти знайомитись з компанією. Знаючи твою нелюбов до спиртного та сигарет , можеш не пити. Якщо крепко вимагатимуть , то вдай,  що вже п'яна , або просто пригуби. Зрозуміла?
• - Так. А скількох вас в компанії?
• - 14 разом з тобою 15.
• Ми вже прийшли до жилого масиву. Петляючи лабіринтами багатоповерхівок ми зайшли до одного з під'їзду. На десятому поверсі одні з дверей відчинились і в  тісному коридорі нанас чекав високий , стрункий хлопець, з жвавими вогниками очима. Що особливо виділялось , так це копиця його рудого волосся.
• - Привітик. - до нього підійшла Інга , та міцно обійняла , за нею всі інші. Кожен вітався та щось говорив господарю оселі. Останньою підійшла я.
• - Андрій , приємно познайомитись. - хлопець протягнув мені долоню.
• - Аня , дуже приємно. - потисла руку.
• Всією веселою братією ми потягнулись до вітальні, розсівшись хто де. Хтось ввімкнув музику.  Цього разу це не була жахлива попса з матами через кожне слово. В кімнату зайшов Андрій. Поставив якісь напої на журнальний столик , та повернувся в кухню. Оскільки мені не було чим зайнятись я пішла допогти господарю.
• - Можна допогти ? - запитала я про всяк випадок.
• - Так , звісно. Давно ти з ними тусуєшся ?
• - Останні 30 хвилин.
• - Ого , допоможи зробити закуску.
• Він подав мені нарізати помідори , огірки та ковбасу.
• - Вони доречі не часто приймають до себе когось. - продовжив хлопець.
• - З чим вони тебе вітали ?
• - Мене не було пів року. Їздив заробляти гроші.
• - Зрозуміло.
• Мовчанка затягнулась.
• - Віднеси порізане до вітальні. - я слухняно виконала вказівку. Повернувшись він вручив мені графін з соком та попросив віднести.  Коли я вже заходила до вітальні то зіштовхнулась з хлопцем , якого досі з нами не було. Померанчева рідина полилась по моєму сірому светрі і по його білій футболці.
• - Що ти накоїла! - з кухні вийшов Андрій.
• - Пробач , я не навмисне. - виправдовувалась  я.
• Хлопець щось кричав та розмахував руками. Андрій намагався його вгамувати. Відштовхнувши Андрія хлопець підійшов до мене , від нього пахло алкоголем та тютюном. Від цього токсичного поєднання нудота підступила до горла.
• - Зараз ти підеш та все відіпреш.
• - Взагаліто ти теж налетів на мене! Якщо я відпираю твою футболку , ти відпираєш мій светр! - хтось з вітальні засвистів. Андрій послужливо відчинив двері ванної кімнати. Я віддала йому графін , вибачившись за те що натворила проблем , хлопець тільки по доброму та якось співчутливо посміхнувся.
• Двері за моєю спиною зачинились. Хлопець вимогливо дивився на мене. Сверлячи мене поглядом він зняв з себе запачкану футболку , оголивши прицьому ідеальний, засмаглий торс з 4 кубиками.
• - Слюні підбери. - гордовито посміхнувся хлопець.
• Мабуть в перше я зраділа що при моєму середньому зрості 164 см  я мала  3 розмір грудей. Тепер коли вже оголилась я , очі округлилась у хлопця.
• - Слюні підбери - перекривила я його. Взявши його футболку я підійшла до рукомийника і почала відтирати пляму від соку.
• Вінже нахилився над ванною та почав відтирати плями з мого светру. Хоча я облилась набагато менше ніж він. Хлопець закінчив, він повісив на ванну мій одяг та наблюдав як я перу його футболку.
• - Розтяпа , як можна бути такою необережною. - бубнів він собі під ніс.
• - Нарцис , як можна бути таким самозакоханим. - прошепотіла я навмисне заголосно. Він почув це , і його обличчя перекосилось.
• Він підійшов до мене впритул ,заглянувши в дзаркало, так що бачив своє і моє відображення,  він почав говорити.
• - Я б на твоєму місці притримав язика за зубами.
• - Відійди будь ласка.
• - Злякалась ? Правильно. Ми тут у двох , з зовні грає  гучна музика.
• - Ні , не злякалась просто від твого перегару мене зараз знудить.  Може ти і звик , що дівки кидаються тобі на шию , але я не з таких.
• - Всі ви так говорите , я не з таких , я не така , я особлива. А самі...- він обернув мене обличчям до себе , нахилившись до мене він хотів щось сказати , але у двері ванни постукали. - Все ок , ми скоро вийдем...
•