9

 Повернувшись до дому я помітила , що мами не було в дома. Я полегшено видихнула , але я знала що це затишшя перед бурею. Мені так просто не могла зійти з рук моя витівка. 

 Зробивши уроки я вирішила трохи поспати бо вже валилась з ніг. Але вирішила відкласти це діло та придумати як пояснити мамі що я ночувала в чужій квартирі з дорослим хлопцем. 

 Я могла сказати правду. Та я боялася , що мама не зрозуміє мене. Або просто збрехати , що залишилась у подруги яка живе поряд. Але чому не попередила ? Телефон розрядився ? Чому не підзарядила? 

" Аххх , щож робити?! Хоч головою об стіну бийся! Капець моїй голові!" 

Нарешті вхідні двері квартири відчинилися. За кілька хвилин мама зайшла до моєї кімнати. Мовчки сіла до мене на ліжко.  Без криків ,скандалів. 

• -Мам? - вирішила розпочати першою.
• - Де ти була ? Тільки прошу скажи чесно , як є. Якщо я дізнаюсь що ти збрехала , я більше не зможу довіряти. Я не кричатиму. Просто розкажи. - спокійно виговорила мама.
• І я розповіла. Про Андрія, про те , що я заснула у нього в квартирі тому що , пів ночі доглядала за ним.
• Як не дивно мама зрозуміла.
• - Він тобі сподобався ? - з усмішкою запитала мама.
• - Угу.
• - Я рада за тебе. Тому я не кричатиму, але ... Ти мене з ним познайомиш. Одразу після того як я повернусь з відрядження.
• - Добре, але відрядження?
• - Так , до Італії , заодно відпочину трохи. Мене не буде близько трьох тижнів. Тим часом можеш зробити в кімнаті ремонт. Який ти так хотіла.
• - Дякую , мамо !

 Мама й справді поїхала до Італії як і казала. А у мене тим часом розпочались осінні канікули. 

  Сьогодні у нас з Андрієм мала відбутись 5 зустріч , я мала відповісти йому. Він вже повідомив мені ,що придумав дещо особливе. 

 Я вирішила, що не скажу йому нічого. Але попрошу його про допомогу з ремонтом в кімнаті, і наступного дня дам йому відповідь , саме тоді коли він неочікуватиме. 

 Ось ось мала прийти Інга , аби допомогти мені з зачіскою. Тим часом я обирала яку сукню одягти.  Попередні рази ми ходили по кав'ярнях , ходили до кінотеатру та розважального центру. Нам було добре разом , навіть коли ми просто мовчали. 

 Як і обіцяв Андрій він не намагався мене поцілувати , хоча мені дуже цього хотілось. Але просити не наважувалась. Він і обіймав мене дуже обережно , наче боявся ,що зашкодить чи налякає. 

 Прийшла Інга. 

• - Нарешті ти прийшла ! Я так хвилююсь! - кинулась я до подруги.
• - Заспокойся. - розсміялась дівчина. - Все буде добре , я обіцяю. Доречі , в мене спеціальне завдання від "нього"
• - Яке?
• - Потім дізнаєшся. Сідай мені ще тебе фарбувати. 
•  
•  Так пролетіло ще дві години. Невдовзі я була одягнена в бордову сукню , копиця довгого каштанового волосся укладена за допомогою шпильок з квітами. Інга добряче попрацювала над моїм макіяжем , я дивилася на себе в дзеркало та не впізнавала. 
• -  Інго , дякую!!! Щоб я без тебе робила ?
• - Незнаю. Але тепер я маю провести тебе до призначеного місця. 
• - Всенсі? 
• - Особливе завдання від Андрія. Ходімо !- по моєму тілу пробігла зграя мурашок. Це було наче перше побачення. Я завжди мріяла про таке. А це тільки початок...
•