Як позбутися дівчини?

Глава 9

Довелося застосувати радикальні міри. Дістав свій телефон та набрав номер Богдана. Він майже одразу відповів і Антон гучним голосом промовив:

- Я зараз в кінотеатрі. Тут такий фільм йде, уявляєш, хочуть дівчину вбити.

Він почав коментувати кожну дію персонажа, зовсім не зважаючи на шикання присутніх. Ілона насупилася випускала отруйні стріли зі своїх волошкових очей. Чоловік радів – нарешті йому вдалося хоч трохи її розізлити. Почувся смішок Богдана.

- Ти що задумав? Реально вважаєш, що це врятує тебе від одруження?

Проігнорував запитання друга і з новим захватом продовжував розповідати фільм. Незнайомець з лисою головою, що сидів перед ним, якого чоловік устиг охрестити бугаєм, злісно глянув на нього:

- Мужик, якщо не припиниш розмову, то кажу чесно, я тебе вдарю.

Антон бачив у його темних очах злість і розумів – він не жартує. Втрачати цей момент, коли майже вивів з себе Ілону не хотілося, тому зважився огризнутися:

- Не заважай, я розповідаю приятелю про фільм, він теж хоче знати, що буде далі.

- Ну все, ти нарвався.

Незнайомець підвівся та високою скелею навис над Антоном. Він інтуїтивно втиснув голову в плечі та зіщулився в очікуванні удару. Ілона схопилася на ноги:

- Облиште, не треба влаштовувати виставу. Він припинить розмову, правда, Ан-то-не?

Його ім’я дівчина вимовила по складах та з особливим наголосом, при цьому підіймаючи свої густі брови догори. Антон і не думав припиняти цю гру, адже розумів, що бійку Ілона не схвалює. Свобода варта декількох синців. Продовжував майстерно грати свою роль, голосно говорячи у телефон:

- Уявляєш, тут обурюються, що я тобі фільм розповідаю. Що за народ тепер, шкода їм чи що. Я тобі кажу, справжні звірі, а не люди.

До нього підійшов черговий кінотеатру й злегка постукав долонею по плечу:

- Я перепрошую, у нас заборонено розмовляти телефоном. Вийдіть із залу.

- Ну все, братан, вибачай, потім розповім, тут заборонено розмовляти телефоном, – під веселий регіт Богдана, Антон перервав дзвінок. Зміряв суворим поглядом працівника кінотеатру й поцікавився, - а де це написано?

Такі слова подіяли на незнайомця як спусковий механізм. Бугай стиснув пальці в кулак та замахнувся на Антона:

- Я тебе зараз точно вб’ю.

Ліктя незнайомця торкнулася його супутниця:

- Іване, не потрібно об нього руки бруднити, він уже не розмовлятиме.

Повільними рухами пестила лікоть й це подіяло як найкраще заспокійливе світу. Чоловік зайняв своє місце, а працівник кінотеатру намагався тактовно поговорити з Антоном:

- Правила поведінки у кінотеатрі закріплені при вході. Якщо бажаєте, можете з ними ознайомитися.

- У цьому немає потреби. Добре, я вже вимкнув телефон.

Черговий відійшов й Антон поглянув на Ілону. Явно розгнівана й зла, сиділа, втупившись в екран. Вона навіть не їла свій попкорн, а погляд здавався порожнім, наче думає про щось своє і зовсім не стежить за перебігом подій фільму. Чоловік радів, ще трохи й дівчина не витримає, проте невидимі голки докору скородили душу. Він їв попкорн та відгонив непотрібні думки. За деякий час, вигадав як зіграти на нервах дівчини останній акорд. Зателефонував через відеозв’язок до Богдана  й демонстративно висунув руку так, щоб було видно трансляцію:

- Тут розпочалося найцікавіше дивись.

Тішився, що вимкнув звук і не чув реакції Богдана. Як і очікував, до нього підійшов черговий:

- У нас заборонене відеознімання.

- А я не знімаю, лише показую другу фільм.

- Це теж заборонено, вимкніть телефон, - Антон позаздрив ангельському терпінню чергового. Він монотонно, без жодних емоцій озвучував своє прохання. Варновський не поступався своїй цілі роздратувати Ілону. Хотів, щоб вона усвідомила – з ним соромно відвідувати публічні місця. Підвищив голос і його обурення перекрикувало слова героїв фільмів:

- У Вас не кінотеатр, а суцільні заборони. Я за що гроші дав? Я заплатив, тож маю право розповісти другу про цей фільм.

- Розповісти – так, але не під час сеансу і не знімаючи на телефон. До речі за відеознімання у нас передбачені штрафи. Покиньте, будь ласка, зал, - черговий зробив крок убік, цим самим звільняючи прохід та вказав рукою на двері. Антон не припиняв своєї вистави:

- Які штрафи, ти що верзеш? Я ще раз повторюю, я не знімаю.

- Гаразд, трансляція теж заборонена, покиньте зал, інакше я викличу поліцію.

Ілона стала на ноги. Чоловік бачив, їй це все набридло. Сподівався вона піде геть і залишить його самого. Але ні, дівчина схопила за руку, змусивши опустити телефон:

- Ходімо, все одно бажання дивитися фільм зникло.

- Нікуди я не піду, я заплатив за квитки й не хочу, щоб гроші зникли. Маю право дивитися фільм і показувати його Богдану, він теж хоче дізнатися, що там далі. Кляті бюрократи навигадували правил і обкрадають чесний народ.

Антон нагадував сварливу бабцю й прикував усю увагу глядачів. Іван, що сидів попереду, підвівся й гнівно глянув на нього:




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше