Як я хакнув Пентагон, або історія звичайнего собі Сергія

Ну що ж, Сергій нарешті виріс!

Сергію 18...або 17...або 16... Вам не пофіг? От і добре !

 

В свій час я дуже цікавився IT . Ні, не тим, щоб писати на пайтоні програмки, на які в мене не було часу. Я став свого роду хакером. Як? Зараз розповім як се було...

Мене скрутила безвихідь. Я хотів знищити цей світ, але розумів, що зробити це можуть лише масони та Трамп  (або масони на чолі з Трампом), але не суть. Я все ще міг дещо зробити... Що має кожен хакер??? Правильно - секретарку термінал ! Я обрав собі Калі Лінукс і не помилився. Ще досі пам'ятаю той божественний інтерфейс... Я закохався в нього з першого погляду і почав "чаклувать". В даркнеті я помітив оголошення набору в ряди однієї організації (Я ж типу також свого роду хакер...) . Я назвав їм хибні дані про мої знання і мені назначили тест)) Мене добавили в груповий чат (люди там, їй Богу, якісь мутні були), але Сергійко не розгубився. Я згадав все, чому мене вчили (на всі питання відповідать - "так").  Мені здавалося, мене ось-ось "пропустять без білета", але,на жаль чи на щастя, мені призначили тест , від якого в мене в очах помутніло... Коли я зрозумів, що мені ще й дається лише 3 години я взагалі "потірявся"... 

"Ібо нєфіг", - сказала мені Танюха (Нє, ну де тут людяність??? Як можна бути таким ізвергом?)

Ви напевно зараз проклинаєте мене 50% за сексизм, 50% за те, що відразу не можу сказать, що за тест. Ну, але ж поважайте автора. Мені треба об'єму замутить. Повірте, це для вас робиться ! Кому буде цікаво одну сторінку прочитать??? Тим більше це не роман, а реальне життя. Воно мене знано покромсало, але ж я ще той Сергій, який був ... Чи не той?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше