Якби життя почати б можна двічі...

Морське узбережжя

Вона: Чи ти знаєш коханий,

           Небо зорями плаче,

           Серпень в косу тугу,

           Заплітає жнива.

           Я на зірку гадала,

           Що нам віщує осінь.

           Он вона покотилась,

           Бовт у воду, й нема…

 

Він:   Що я мушу зробити,

          Щоб журба твоя зникла.

          Глянь, жевріє потроху

          Промениста зоря.

          Буде новою днина…

          Подивись, як радіє

          Пелюсткам сонцеоким

          Вся навколо земля!

 

Вона: …Пелюстки. Чи згадаєш?

 

Він:    Так, тобі я поклявся,

           Як ми братися будем,

           Застелять рушники.

           Золотаву доріжку

           До самої калитки

           Тобі кину під ноги

           Троянд пелюстки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше