Якби життя почати б можна двічі...

Франція

Французький офіс, добре одягнені чоловіки сидять за столом. Перед ними Він.

 

Вони:  Ми готові Вас взяти,

Іспит добре Ви склали.

Працювали на совість –

Це в наш час дивина.

Буде Вам і кар’єра,

І зарплата достойна,

Але в нашій угоді

Є умова одна.

 

Читає. Смуток набігає на обличчя.

Він:  Тож, щоб мати роботу,

         Я повинен зостатись,

        Щонайменше три роки…

        Чи щось можна змінить?

(В сторону)

- Мене вдома чекають.

Вирушаю негайно!

Обійняти кохану,

Хоч на мить.

 

Вони:  Знову щось вас турбує?

Наче трохи Ви зблідли.

Що вам світ захиляє

Від рясних перспектив?

Не мовчіть, нам відкрийтесь,

Разом знайдемо вихід.

Бо робочий день збіг,

Час на аперитив!

 

Він:    Обіцяв я коханій

Обернутися швидко…

День без неї – це мука.

Не вода почуття!

Я - лишень оболонка,

Все, з чого я складаюся,

Без кохання втрачає

Сенс мого майбуття.

 

Вони:  Боже правий, як смішно!

У сучасному світі

Ще живуть диваки,

Які вірять в любов.

Та з такими грошима,

Що невдовзі в вас будуть,

Не закине ніхто,

Що ви є марнослов.

 

Він (трохи збентежений):   Ні. Я мушу.

(Далі – впевнено)

Вважаю, що слова – не цяцянки,

Це мій принцип в роботі

І девіз у житті.

Я не з тих, хто міняє

Почуття на прибутки,

І гадаю, що зрада,

То є гріх.

 

Вони:  Добре, їдьте додому

 Десять днів на відпустку.

Після цього вертайтесь,

Ми чекаєм на вас.

Не втрачаємо віри,

Що ви приймете рішення,

Яке буде корисним…   

В добрий час.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше