- А в цьому є необхідність? або Я навіть можу прийняти твою смерть.

 ... Незвідки з'явилася вона, немов з брудного повітря, а потім його очіпоглинув...

Морок.

 Самотнє, віддалене щось, споглядаючи на те, як тіло настигає удар, а ноги підкошуються, дівчина зажмурилась. 

Дещо розпливчасте впало униз, швидкість була надто великою. Набагато пізніше, у спогадах, тобі все здавалося, що може це був і не чоловік зовсім? Якби ж.

 Йому хотілося відпустити якесь їдке слівце або жарт, але лікар не став цього робити. У сердці його стукала жалість, а він її не помічав люди унизу горлали, чоловік дивився на двох супротивників.

Недруги - не близьки люди, не Друзі. Варто забути про почуття й про ученицю. В кінцевому підсумку лікар вб'є Паркер і він буде правий... А вона? Вона буде оплакувати цю тушку тупого Павука.

  - Ти гадала перевершити мене чисельністю?

 Знаряд з павутини збив з його обличчя окуляри. Дівчина підскочила до Пітера.

  - Я вважала, що Ти гадав, що я не витримаю, але я зможу, повір. Тут і там мерехтіли спалахи зруйнованих домівок, при такій  швидкості їй все задавалося, що вона знову горять. Темінь...

 що наздогоняє кожного. Розмова на цьому не припинилася :

  - Я навіть можу прийняти твою смерть.

 Прибираючи припаюче волосся, вона прокряхтіла :

  - І якщо знадобиться, я зроблю все необхідне, щоби Пітер...

  - Невже? - темні очі прижмурились.

 Пітер що є сили вчепився в її руку.

 Чоловік, чоловік либлячись, продовжив :

  - Ти не розумієш, що вибух буде надто маштабним.

 Вона не зреагувала на це належачим чиноим, він не зумів її відволікти, але ось Павука... Так.

 Пітер вислизнув, але її смикнуло у інший бік. Пітеру Паркеру пощастило більше, він зумів зачепитися за вершачок потяга, нога парубка потрапила в вікно.

 Їй же не вдалося закріпитися в середині потяга.

 Протягнулася чиясь рука, а потім все почало закінчуватися.

 ...Світлі голубі очі засльозилися.

  - Причому дуже швидко він прийшов до такого рішення, дивно, так?

 Світлі голубі очі засльозилися, він хотів моргнути. Вітрини наче збільшились у розмірах. Дім заторохтів. Вона повернулася до чоловіка :

  - Дійсно бажається зробити щось типу портрета?

 Весь цей час...