Янгол Долі

Перша операція або знайомство у темному провулку

За розмовою зовсім забув про Філа, який тихенько сидів за своїм столом, про щось думав, але намагався робити вигляд, що слухає нас. Лія подивилась на нього і зненацька сказала:

- Вона не винна, не переймайся так. Вона кохала тебе… досі кохає... - наче пожаліла його.

- Як тоді так сталося? - роздратовано запитав Філ і підняв на Лію очі.

- Один твій конкурент вирішив, що ти зайвий. І її руками тебе прибрав. У святковому торті вже була отрута, коли його приніс кур’єр. Їй пощастило, вона не їсть солодкого. Той торт був тільки для тебе...

Філ закрив обличчя руками і… тихо заплакав. Ми не чіпали його, хай дасть волю почуттям. Коли трохи заспокоївся, запитав:

- Її ж, мабуть, вже заарештували? Я зможу їй звідси якось допомогти, чи тим самим я порушу якісь там правила?

- Так, заарештували одразу ж. Слідчий знайде винного, він чесний, хабар не візьме, Мері не постраждає. Принаймні фізично. Ти зможеш співпрацювати з Роном, це його справа. Його команда вже готує план порятунку. Але самостійно ти діяти не можеш, одразу попереджаю.

Після довгого мовчання вона пояснила, що не допускають Янголів втручатися в долі людей, з якими вони були пов’язані у попередньому, тобто земному житті. Проте, сприяти тій команді, яка займається тими долями, можна, але тільки при умові попереднього узгодження дій.

Потім Лія дала Філу трохи часу, щоб той налаштувався на роботу, і почала розказувати те, що мене цікавило від початку. Як саме діють темні Янголи. Вона називала їх на імена, розказувала хитрощі кожного. Сказала, що в процесі ми обов’язково всіх запам’ятаємо. Пояснила, що вони збивають людей зі шляху, проникають у підсвідомість і навіюють темні, тяжкі думки. Вони відшукують найслабших духом, спантеличених людей і у “підходящий”- найважчий чи вирішальний момент життя, “граються” їхніми долями. Під дією того злого навіювання деякі люди стають агресивними, деякі починають пиячити, деякі божеволіють… Прикладів дуже багато. І дуже часто світлі Янголи не можуть цьому зарадити. А все тому, що світлі діють за правилами і дуже обережно. Головне в нашій діяльності - не нашкодити і надати свободу вибору, просто підвести до правильного вибору і допомогти самостійно подолати перешкоди. Якщо не виходить, тоді вже необхідно ставати до зброї і відбивати темних зрозумілим для них методом. Темні ж ніколи не грають за правилами, їхні методи жорстокі і дикі. Тому ми, світлі Янголи маємо злагоджено, чітко і обережно прораховувати всі наші дії. Важливо спрацюватися. Лія вивчила наші з Філом біографії перед тим, як приймати в команду. Наші погляди на життя збігаються, тому, сподіваюсь, все вийде. Хвилююче відчуття, адже ми маємо вплив на людські долі. Адже, особисто я, і за земного життя, мав майже таку ж відповідальну справу.

Для вдалої боротьби з темними Янголами ми маємо зброю, що мене потішило, бо голими руками зі злом явно не впроратися. В нашому, так би мовити, арсеналі є мечі, луки зі стрілами, блискавки, енергетичні кулі і ще багато іншого. І найголовніше - у нас є крила. Ми ними користуємося за потреби. Тобто не завжди ми з ними ходимо, вони з’являються за командою. Тренування мають бути кожного дня, без винятку. Особисто мені вже кортить начистити якомусь поганцю пику. Але спочатку теорія, вивчення того величезного списку людей і їхніх життєвих шляхів, що ми отримали на початку. Не гаючи часу ми зайняли свої робочі місця і Лія почала інструктаж з використання комп’ютерів. У нас є можливість відслідковувати наших підопічних за допомогою так званої навігації, яка показує на карті місцезнаходження кожного. Ми і так відчуватимемо їх, але згодом, коли ближче “познайомимося”. 

Отже, я почав вивчати людей і їхні долі, поступово шукав їх на мапі, придивлявся, знайомився. Прослідковував їхні переміщення. Вони виглядали світлими цяточками, які рухалися кожен у своїй справі. Раптом побачив біля одного підопічного темну пляму, яка рухається прямо за ним, а попереду, назустріч, наближається інша…

-  Е-е-е, друзі, ви бачите це? - схвильовано протягнув я і мене трохи сіпнуло.

- Та-а-ак! Вирушаймо! Терміново! - майже крикнула Лія, - немає часу на пояснення, треба діяти негайно!!! Людина у небезпеці!

Ми з Філом, розгублені як хлопчаки, дивилися на нашу Янголицю-ватажка, повторювали всі її дії і чекали наказів. Вона випустила свої величезні крила, аж вітром повіяло, побігла до вікна з криком: ”Подумки накажіть крилам з’явитися. Негайно! І за мною”. Вона відчинила величезне вікно, стрибнула і швидко рушила до місця, яке було визначено навігатором. Зі словами “Боже поможи” я побіг до вікна. Перед стрибком впевнився, що дійсно маю крила. Величезні і білосніжні. Стрибнув і стрімко почав падати вниз. Страх падіння паралізував мене. Опанувавши себе, прийшов до тями, розкрив крила і почав з величезною швидкістю підніматися вгору. Відчуття неймовірні. Не можу навіть висловити, але на мить я відчув себе наймогутнішою істотою всіх часів. Повернув голову і побачив Філа, який ще вагався зробити крок з вікна. Подумки я до нього заговорив (о, ми і так уміємо), сказав, щоб довірився інстинктам, все одно вдруге не помре! Філ вистрибнув з вікна і повторив мій досвід. Спочатку стрімке падіння, а потім впевнений політ. Погодьтеся, якось важко повірити, що ти вмієш літати! Тим більше, якщо необхідно летіти терміново.

Лія вже була далеко, проте ми відчували де саме вона зараз. О ні, вона майже на місці. І вона там сама. Ми прискорись і миттю наздогнали її. Невидимі для людського ока, ми опинились за спиною нашого підопічного. І побачили його, темного. Він також був невидимий для людей, одягнений в довгий чорний плащ, натягнутий на голову капюшон… (Як банально)... Лія покликала його на ім’я. Він не відреагував. Саме промовляв заклинання проти нашого підопічного невідомою мені мовою. Навіював йому явно щось недобре. Тоді Лія крикнула так, що аж земля затремтіла:




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше