Глава 9

*від лиця Діми*
Емілія попросила перевезти певні речі на квартиру до сестри,щоб зробити вигляд ніби вона там живе.У неї з сестрою були складні відносини.Так як Еммі людина-вечірка,а її сестрі не дуже подобалось коли дівчина приходила додому під ранок,особливо в нетверезому стані,Лі не захотіла терпіти,як вона сказала"мозгоправ сестри",тому вона й переїхала в гуртожиток з їхньої спільної квартири,але батьки,звичайно,про це не знають,бо вони теж не в захваті від поведінки своєї молодшої дочки.
Емілія була на квартирі сестри та мала під'їхати,зібрати певні речі та повернутись на квартиру вже з речима.Я мав чекати її в гуртожитку,що я й робив.Добре,що в мене є запасний ключ,адже раніше я тут часто бував,бо гуртожиток знаходиться ближче від клубу ніж моя квартира,тому інколи я міг тут переночувати.
Я сидів та чекав свою блудну подругу та раптом хтось відчинив двері,я вже бувало подумав ,що це вона прийшла,але не тут то було.Це була Мія.Я й досі не вибачився перед нею.
Діалог наш як завжди не зав'язався.Вона запропонувала мені піти геть,а вона, натомість,не буде називати мене мої  повним іменем-Дмитро.
-Ну ні дорогенька,я можу потерпіти,але зараз просто вимітатись із цієї кімнати та йти тобі на поступки я не збираюся,-подумав я,хоч й був перед нею винен та ще 1 хвилину назад планував вибачитись.
В результаті Мія все ж здалася та стала робити вигляд ніби я рочинився у просторі й вона в кімнаті зараз одна.Дівчина сіла за стіл та читала Джейн Остін"Гордість та упередження",роман який я читав більше 5 разів та інколи,всеодно перечитую.На перший вигляд здається ,що я відношусь до того типу хлопців,які читають максимум слогани на банерах,та це не так.Я люблю читати книги різноманітних жанрів,а Джейн Остін запала мені в душу ще коли мені було 15.Багато хто може сказати,що читають лише ботани та,що романи тільки для дівчат,але як бачите,це не так,тому я й не люблю ділитись своїм потаємним хобі.

Мія не припиняла мене дивувати.В той час,як більшість дівчат її віку проводять час в соціальних мережах та витрачають години до того,щоб обрати  відповідний фільтр до своєї фотографії із клубу,ця дівчина читала романи.Мене це навіть приваблювало у ній,це відрізняло її від інших та додавало якогось шарму чи що.
Мія така мила коли зосереджена,вона так захоплено читала роман,що здавалося ніби вона вчить кожну репліку та цитату із твору.
Я вирішив спуститись на перший поверх та купити собі кави.Мені прийшло повідомлення від Еммі,що вона не зможе приїхати та,що я вільний.
-Даремно стільки часу змарнував,-подумав я.
Та щей не вибачився перед Мією,проте мені успішно вдалося її сьогодні побісити.Інколи в мене це на автоматі, чесно. Коли я повернувся,щоб забрати своє зарядне, мене застало видовище,на яке я б подивився ще сотню разів.Мія, мабуть вирішила,що я пішов та вже сьогодні не повернусь,але вона дуже помилялась.Я застав її в дуже незручному становищі,в той час як вона переодягалась.Мія розчервонілась та зніяковіла,дуже кумедно було спостерігати за її виразом обличчя.Цього разу,у відмінності від вечірки,вона знає ,що я її бачив у такому вигляді.
Щоб не акцентувати ще більше уваги на її незручному становищі та почервонілих щоках,вона приступила до своєї улюбленої тактики-атакувати мене своїм невдоволенням,щоб спровокувати мене на конфлікт та відповідно,таким чином,відволікти мою увагу від ситуації.Хоч я й знаю її всього-нічого,але цей спосіб я вже чудово вивчив.Зараз я вирішив здивувати дівчину та не злісно реагувати на її репліки,як вона собі задумала,а просто спокійно відповідати.Мія,мабуть,не мала вже до чого причепитись тому з радістю виганяла мене зі свого ліжка,яке до речі колись було моїм,в тих випадках коли я був змушений залишатись ночувати тут.
Серед нашого діалогу я ненароком ляпнув автора книги,яку вона читає,хоч я й сам прекрасно знав,що на обкладинці тієї книги автора не вказано,адже я мав ідентичну книгу.Цим я викликав неабияке здивування в дівчини.Коли я оголосив автора книги,яку читала Мія, її очі мало на лоба не вилізли,мабуть,не очікувала,що такий як я хоч якесь найменше уявлення може мати про існування Джейн Остін.Та я впевнений ,що вона подумала,що поки вона читала я погуглив.Це й на краще,адже не буде безлічі питань,типу звідки я це знаю і так далі.Мені подобається бути в образі неприступного бунтаря та, коли деякі факти моєї скромної ,чи не дуже,біографії відомі лише мені.
Я вирішив залишитися в кімнаті з Мією, подивитись скільки вона ще протримається в присутності моєї персони та й робити мені вдома було нічого,тому ми далі продовжили займатися своїми справами,Мія-читати,а я грати в якусь тупу гру та час від часу споглядати на зосереджену дівчину.
Двері раптом відчинилися,це була Поліна.Ми привітались та дівчина запитала у Мії про її руку.В Мії на долоні був величезний пластир,цікаво ,що з цією диво-дівчиною трапилось.Не здивуюсь якщо вона впала на рівному місці,адже знаходити пригоди на свою п'яту точку, здається,в її стилі.

-Дім,а ти що тут робиш?Емілі мала ж тобі зателефонувати та сказати,щоб ти вже її не чекав,бо в неї ще багато роботи та вона залишається ночувати в сестри,щоб встигнути все зробити до приїзду батьків,-мовила Поліна до мене.
От дідько,зараз Мія мене вичислить та перейде до іншої тактики,я впевнений в мене б точно на цей раз полетів тапок та крики дівчини в придачу.
-Дивно,вона,мабуть,як завжди забула,це в її манері,-швидко викрутився я,щоб не викликати зайвих підозр та вирішив покинути врешті-решт цю кімнату.
-Я тоді пішов,бувай Поліна та в мене є до тебе прохання,навчи свою сусідку гостинності,-мовив я та глянув на Мію,а потім вийшов із кімнати.
Шкода,що я пропущу її вираз обличчя,який з'являється,коли я щось таке говорю.Не знаю, чому я так люблю її нервувати.Справді,не знаю.