За межею

Час. Частина 2

1 листопада 1266р. 11:53
Явіксхольм, Королівство Фірдсвейн
- Нам ще довго так ховатись?- спитала дівчина, підходячи до Ніка, який стояв коло торговця та вибирав продукти.
- Ми тільки три дні тікаємо від переслідування, тому так, довго. Треба дочекатись корабля в Кальрадію, а тоді буде видно.
- Я вірю тобі, але не думаю, що нам будуть раді в Кальрадії.
- Є одне місце, де нам можуть допомогти.
- Надіюсь, що ти знаєш, що робиш,- Вайлда відійшла від Ніка та швидко покинула ринок, вдягнувши капюшон.
- Щось будете обирати?- спитав торговець.
- Так.
   Нік потягнувся за грошима, але почув крик, що лунав неподалік. Він швидко підбіг туди та побачив тіло старого чоловіка з відрубаними руками.
- Хтось бачив, хто це зробив?- спитав Нік в людей, що стояли навколо тіла.
   Всі, хто почув його, заперечно похитали головою. Нік присів коло тіла та звернув увагу на побої, які були завдані ще до смерті.
"Сумніваюсь, що його катували. Та й помер він точно не через руки. Скоріше за все, на нього напала група людей, яка добила його до смерті, а тоді притягнула його сюди"- думав Нік.
- Розійшлись!- голосно говорили солдати, які щойно прийшли,- Тут немає на що дивитись. Просто мертве тіло. Всі розійшлись по своїх справах!
   Нік, уникаючи погляди солдатів, швидко покинув ринок. 
- Що будеш робити?- спитала Вайлда, коли Нік зайшов в темну та брудну орендовану кімнату.
- Ти про що?
- Я бачила, що ти оглядав тіло торговця. Оскільки, корабель в Кальрадію прибуде через кілька днів, в нас є час, щоб розкрити це вбивство.
- Чому?- спитав чоловік, наливаючи собі води.
- Жителі міста в небезпеці!
- Якщо я, наголошую - я, а не ми, візьмусь за цю справу, мені прийдеться мати справу з солдатами, які мене шукають та вбивцею, який діє професійно, а значить може вбити.
- Ти ж лицар. Ти зобов'язаний захищати цих людей!
- Я найманець, а лицар... Але за справу візьмусь. Ти всеодно не даш мені спокою.
   Дівчина хотіла щось додати, але Нік махнув рукою, даючи знати, що більше нічого не хоче чути і потребує тиші.
   Коли настала ніч, Нік вдягнув капюшон та вийшов надвір. Він всю ніч блукав вулицями міста, намагаючись знайти того, хто може бути вбивцею, але нікого не зустрів, крім п'яниць та закоханих пар. Перед світанком чоловік вже збирався повернутись в орендоване помешкання, але почув крик про допомогу. Нік спробував дослухатись звідки лунає крик, а тоді швидко побіг туди. Через хвилину він повернув за будинок та побачив високого і сильного чоловіка, що одним махом меча відрубав руку жертві. Вбивця кілька секунд дивився на Ніка, який витягнув з-за спини меча та повільно йшов до противника, а тоді вирішив тікати. Хоч Нік міг догнати вбивцю, але вирішив допомогти раненому. Підійшовши ближче, Нік впізнав старого чиновника, якого кілька разів звинувачували в брехні та корупції. 
- Відійди від нього, виродку!- крикнув молодий 20-річний хлопець з мечем в руці, який недавно також прийшов до місця нападу. Нік одразу побачив, що хлопець сповнений рішучості, родом з багатого роду, адже не в кожного будуть гроші на зручну та міцну броню, але він не вміє тримати меча, не кажучи про бій. Саме тому, чоловік вирішив пожаліти хлопця.
- Кинь меч та йди додому,- спокійно сказав Нік, намагаючись допомогти чиновнику.
- Ти вбив його!
- По-перше, він ще живий, а по-друге, я хочу йому допомогти, поки ти мені заважаєш.
- Ти хочеш сказати, що опинився тут випадково? Я тобі не вірю!!!- хлопець намагався триматись впевнено, але його голос та руки тремтіли.
   Незнайомець не чекав на відповідь чоловіка та напав на нього. Нік вправно ухилився від удару та, опинившись за спиною хлопця, сильно штовхнув його в спину. Хлопець втримався на ногах та розвернувся до Ніка. Він напав на чоловіка, але той ухилився від швидкого удару, вибив меч з рук противника та сильно вдарив незнайомця ліктем. Хлопець впав на землю, а Нік добив його ударом ноги. Переконавшись, що хлопець знепритомнів, Нік обернувся до чиновника, який вже стік кров'ю.
- Чорт!- вигукнув Нік та швидко покинув вулицю. 
   Чоловік повернувся в орендоване помешкання через кілька хвилин. 
- Все нормально?- спитала Вайлда, коли побачила на одязі Ніка плями крові чиновника.
- Так, цілком.
- Тебе не було цілу ніч! Я думала, що з тобою щось сталось!
- Не варто було.- Нік вмив своє втомлене обличчя та повернувся до дівчини,- Я дещо дізнався. Другою жертвою був сарлеонський чиновник. Треба знайти зв'язок між обома жертвами.
- Вони обоє пов'язані з грошима,- припустила дівчина,- Торговці часто підвищують ціни та наживаються на людях, тому простий люд їх ненавидить, а чиновники намагаються нажитись, тому простий люд їх ненавидить. Вони легко могли нажити одного ворога.
- Я не бачив, хто вбив торговця, тому не можу сказати, що це була одна людина. Це могло бути кілька людей?
- Група?
- Можливо... Я не впевнений. Мені потрібно в архів.
- Навіщо?
- Надіюсь, що ці вбивства не почались після мого прибуття.
   Нік швидко вдягнув плащ, вийшов на вулицю та попрямував до розкішного будинку міської адміністрації. Охоронці пропустили його без питань. Оминувши кілька кімнат, де чиновники вели бесіди з міщанами, Нік спустився сходами та опинився в темному та сирому архіві. Він швидко підійшов до молодого хлопця, який сидів за купою паперів та щось записував, не помічаючи прибулого.
- Вибачте, ви можете мені допомогти?- спитав Нік.
- Я слухаю,- байдуже відповів хлопець.
- Мені потрібні деякі записи з 1264-1266 роки.
- Можете точніше сказати, який саме рік вам потрібно?
- Ні.
- Тоді йдіть прямо і направо,- невдоволений відповіддю Ніка, відповів хлопець,- Там багато документів, тому ви можете знайти те, що шукаєте.
   Нік розвернувся, щоб йти, але почув голос хлопця.
- Ми не знайомі?
- Сумніваюсь.
- Дивно, адже здається, що я вас вже бачив.
   Нік промовчав та пішов туди, куди вказав йому чоловік. Пройшло немало часу, Нік встиг перелистати сотні сторінок, коли до нього підійшов хлопець.
- Багато паперів?- усміхнено спитав хлопчина.
- Так. Тут Пендор скочив набагато дальше, ніж Кальрадія. Нарешті, Нік зміг знайти те, за що можна схопитись.
"Я дізнався, що кілька років тому, в Шаризі, діяв вбивця, який дуже схожий на того, кого шукаю я. Цілком можливо, що він вирішив змінити місце своєї діяльності." - читав Нік в записках одного детектива, який помер трохи більше року тому. 
   Раптово, він почув дивний звук та побачив, що за кілька сантиметрів від нього, в стіні, застрягла стріла.
- Я згадав, де бачив тебе,- мовив хлопець, тримаючи натягнуту стрілу,- Можливо, мечем я володію погано, але з луком в мене більше успіхів.
   Нік повільно положив записки детектива та підняв руки.
- Мені не потрібні проблеми,- сказав Нік.
- Ти вбивця!
- Я не вбивця... Точніше, я вбивав людей, але лише тих, хто заслужив на це.
- Ти вбив мого брата!
- Я не той за кого ти мене приймаєш, але, думаю, ми можемо допомогти один одному.
- Я не буду тобі допомагати.
   Хлопець відпустив тятиву і стріла полетіла в Ніка, але той ухилився від неї та швидко наблизився до хлопця. Він спробував вистрелити вдруге, але марно - Нік один ударом вибив лук з рук незнайомця та повалив його на стіл, міцно тримаючи за шию.
- Якби я хотів, я б зламав тобі шию, але мені потрібна твоя допомога. Ти вже точно давно тут, тому можеш мені допомогти, а я зможу зберегти час і допомогти врятувати комусь життя, тому обирай: або ти мені допомагаєш, або я ламаю тобі шию. Раджу вибрати перше.
- Добре,- мовив хлопець та почав жадібно вдихати повітря, коли Нік його відпустив.
- Як давно він вбиває людей?- спитав Нік, сідаючи навпроти хлопця.
- Приблизно, років десять.
- Десять років?!
- Так. Я довго вивчав записки детектива. Він писав, що після однієї з війн в Кальрадії, з армії Саранидського Султанату втекла група людей, яку й очолив цей чоловік. Кілька років тому він покинув Кальрадію та почав вбивати людей по всьому Пендору. Цікаво, що він не вбиває "чистих" людей.
- Тобто?
- Він не вбиває людей з чистою репутацією. Зазвичай, його жертвами є корумповані чиновники, солдати, повії, жадібні торговці, найманці, лінивці та бродяги. Дехто каже, що він чистить суспільство від недостойних.
- Знав я колись одного чоловіка в Пендорі, який хотів очистити суспільство від недостойних. Прийшлось його зупинити.
- Ти його вбив?
- Ні. Зараз він гниє в в'язниці дуже далеко звідси. Треба дізнатись, хто буде його сьогоднішньою жертвою.
- Я довго думав над цим і, здається, я маю відповідь. Скоріше за все, це бійці без правил в таверні, що неподалік.
- Ти думаєш, що він зможе вирізати всіх?
- Не всіх. Кількох вистачить.
- Тоді треба його випередити.
   Нік та хлопець, якого, як вияснилось, звали Кал, йшли по вулиці.
- Почекай! Я маю сидіти в таверні та чекати, коли прийде вбивця?- спитав Кал.
- Так.
- А якщо він встигне когось вбити?
- Тоді тобі треба краще роздивлятись прибулих. Звертай увагу на великих та сильних.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше