9

Вона розплющила очі і здивовано витріщилася в стелю. Потім повернула голову й зустрілася поглядом із Стасом. Той напівсидів, поклавши під спину подушку, і дивився на неї, як завжди, з легкою посмішкою на губах.

 — Доброго ранку! Ти така гарна, коли спиш!

Лілія приклала руку до чола. В голові ніби дзвони гуділи. Може, вона все ще спить і бачить такий чудернацький сон?

 — Ти хочеш сказати, що я… що ми? — вона рвучко сіла і натягнула на себе ковдру, зрозумівши, що жодного одягу на ній не було.

 — А ти що, не пам’ятаєш? — він трохи підняв брови, дивлячись на неї зі здивуванням. — Ти ж сама сюди прийшла до мене!

 — Такого не може бути,ти обманюєш!

 — Сонечко, невже ти будеш казати, що я тебе до чогось змушував? 

 — Я не пам’ятаю… не знаю нічого, — вона почувалася геть розгубленою 

 — Це моя вина, не треба було тобі дозволяти так багато пити, — він притягнув її до себе і поцілував у плече. Потім його губи помандрували нижче, але вона зробила різкий рух і вивільнилася з його обіймів.

 — Я ніколи багато не п’ю, і вчора також випила лише кілька келихів вина! Хіба від вина людина може повністю злетіти з котушок? 

 — Лілю, я б не сказав, що ти була такою вже неадекватною! Так, поводилася досить розкуто, але я подумав, що просто тобі подобаюся, що ти хочеш мене… А хіба це не так? Кажуть же, що у тверезого на умі, те у п’яного на язиці!

Лілії захотілося так штурхонути його, щоб він звалився з ліжка.  Але вона поки що вгамувала це поривання. 

 — Що ти маєш на увазі під “поводилася розкуто”? — насторожено запитала вона. 

 — Ну… коли ми приїхали додому, я поцілував тебе і пішов до своєї кімнати, роздягнувся й зібрався лягати спати. Аж тут увійшла ти. Ти вже встигла переодягнутися, на тобі був такий спокусливий чорний мереживний пеньюар і чорна білизна, панчохи, туфлі на високих підборах… Якщо не віриш —  он воно все лежить на підлозі. Якщо ти думаєш, що я привіз тебе у несвідомому стані і зґвалтував — то чому тоді тут не той одяг, у якому ти була в кав’ярні у Хасана? Видно, ти була не настільки вже п’яна, раз причепурилася і прийшла мене спокушати…

Ліля перехилилася через край ліжка і зиркнула на підлогу. Там справді, згорнутий в мальовничому безладі, лежав пеньюар, який колись подарував їй Роман, поряд — мереживна чорна білизна, одна панчоха зачепилася за ручку крісла, інша взагалі гойдалася на люстрі. Біля ліжка на диво акуратно — одна біля одної — стояли туфлі.

Стас прослідкував за її поглядом і  коротко засміявся.

 — Ти тут влаштувала міні-стриптиз. Якщо чесно, я зовсім такого від тебе не очікував.  Ти здавалася такою скромницею… Але все було круто! Чесно! Ти виявилася такою пристрасною, ну, сподіваюся, що й я виправдав твої очікування...

 — Я. Нічого. Не. Пам’ятаю. — відчеканила вона, виділяючи паузою кожне слово. — Мабуть, твій друг Хасан підсипав у вино якісь наркотики.

 — Лілю, що ти таке говориш? — Стас вражено закліпав довгими, як у дівчини віями. — Ми ж їли все разом, пили вино з однієї пляшки. Які наркотики? Ти, мабуть,  надивилася якихось дурних фільмів! 

 — А того трояндового варення ти й не їв! І якраз ним мене посилено намагався нагодувати! Я це пам’ятаю! А потім ніби хтось узяв ножиці і вирізав шматок мого життя! Я тобі це так не подарую! Ти ще пожалкуєш про все! 

Вона схлипнула, обмоталася ковдрою, зіскочила з ліжка й вибігла із кімнати, з силою грюкнувши дверима. Її трусило від обурення. 

Якби ж він просто підбивав до неї клинці, то рано чи пізно вона б добровільно опинилася в його ліжку. Тим більше, він їй усе більше подобався. Ну, можливо, минув би якийсь час… 

Але все, що він  учора зробив, тепер викликало в неї огиду і розчарування.

Лілія сиділа у ванні з гарячою водою і до болю терла все тіло губкою, але все одно відчуття липкого бруду, що назавжди пристав до неї, не зникало. 

І чому саме з нею постійно трапляються такі прикрі історії?