Глава 12

Пішли зробили так , як просила Сніжана Вікторівна і на це потратили цілий урок . Після цього ми направились  до спортзалу де мав відбутися урок фізичної культури. 

• Ну що ти з ним розмовляла? - питаю у Юлі про ту ситуацію.
• Ще ні. Незнаю мені так страшно - відпрвідає вона, коли ми вже від стаємо від дівчат.
• Чого ти , не бійся піди просто вибачся, і все - запевняю її.
• Ага все . Як я після цього просто  піду і подивлюся йому в очі  - Мабуть я залишу після уроку - сумно відповідає.
• Добре , як хочеш,  бажаю удачі - обіймаю дівчину, щоб хоч якось заспокоїти її
• Дякую - обіймає мене. Ціілий урок ми ходили здавали нормативи бігали  , скакали , качали прес, хлопці грали волейбол. Урок виявився виснажливим, тому ми пішли до столової , а Юля залишилося , так, як і обіцяла.  Що там відбувалося не знає ніхто, але я обовязково дізнався, думаю вона мені розповість.

• Соня ти, що нічого не будеш-  питає Маша.
• Та до мене бабуся приїхала так відгодувала  так , що їсти тепер тиждень не буду - жалуюсь.
• Ой я знаю як це  , але я не відмовлюся від цієї запашної булочки  - весело відповіда Маша.
• Ну звісно бери якщо хочеш - запевняю її.
• Смачного вам - відповідає Аня коли ми вже сидимо за столом .
• А де Юля ? - питає Маша
• Вона повернулась до класу , їй щось потрібно було взяти з портфеля - на ходу придумала відмазку , щоб якось допомогти Юлі
• Зрозуміло Дякую і вам - відповідає Маша . Двчата смачного перекусили, а я просто сиділа і пила чай . Потім ми повернулися до класу де вже чекала Юля
• Я чекаю подробиць -  сказала так , щоб почула тільки Юля
• Ну звісно -  якось неоднозначвам відповіла дівчина.

Я тільки продзвенів дзвінок заходить вчитель геометрії ,  к завжди дата , класна робота і починаємо плідно працювати  . Розв'язувати різні формули  , задачі , теореми . Цей день пролетів досить швидко , я навіть  не помітила, як скінчився сьомий урок . Після цього я вирішила , що добре було б було піти в кафе  , де вчора сиділи з Юлею. Тому попрощавшись із дівчатами , я направила саме туди. На вході я побачила вивіску , що потрібен офіціант тому, я направила саме до  дівчинки , років двадцяти, яка готувала каву , чи чай не пойму , але  я вирішила підійти і познайомитись     

• Привіт, зробиш будь ласка лате - роблю замовлення і сідаю за барну стійку.
• Так звісно - починає виконувати  моє замовлення.
• Я Софія - починаю першою наше знайомство  і простягаю їй руку
• Агнеса , дуже приємно - потискує руку
• Я тут побачила у вас вивіску що потрібен офіціант ?- цікавлюся, коли моє замовлення стоїть навпроти мене
• Звісно шукаємо, вчора ввечері звільнили офіціантку за те , що вкрала гроші  з каси тому зараз шукаємо - спокійним тоном відповідає.
• Може я знаходжусь на цю посаду - задаю їй питання.
• Ну не знаю. Тобі скільки років  ? - питає.
• Сімнадцять - відповідаю
• Ну неповний робочий день тобі дозволена, але потрібно буде домовлятися і це змішувати з навчанням.
• А він  злий  - питаю у Агнеси
• Ні, а точніше я не знаю , я тут також недовго, але прийняв від мене добре - розповідає свою історію дівчина.
• Якби ж і мені пощастило - сумно відповідаю.
• Не переймайся, все буде добре, пий своє лате, а то холодне - відповідає Ангеса і показує на чашку.
• Може йти і ти за компанію зі мною вип'єш - пропоную дівчині.
• Думаю, що можна я пила тільки зранку - погоджується.
• Розповіш  мені щось про цю роботу  .
• Ну що розповідати , робота не важка головне знати користуватися автоматом і швидко ходити, відносити замовлення вчасно. Маєш встигати прийняти закази незважаючи що в тебе двадц'ять людей в кав'ярні чи хотя би дві. Бувають дні , що вже ввечері ти не можем стати на ноги , а бувають такі щоб було всього , десять клієнтів
• Зрозуміло, а коли шеф буде на місці - питаю у дівчини.
• Зараз його немає , але завтра після обіду він вже буде - відповідає вона.
• А можу я тобі дати свій номер телефону , коли завтра він прийде то ти зателефонуєш мені і я під'їду щоб домовитися  за роботу - пропоную їй.
• Так звісно диктуй номер - я швидко передувала їй номер телефону , , швидко допила своє лате, гарно подякувала , заплатила за свої замовлення , попрощалась і покинула кав'ярню .

Вечір : 

Додому я не спішила тому, що знала що в батьків не буде Даня точно вже вдома я не хотіла його бачити, тому просто пішла в парк . Знаю , що потім буду жаліти бо багато уроків на завтра , які потрібно зробити, але все ж таки направилась до парку . Гуляла приблизно годину , а можливо  й більше . Коли вже сильно зголодніла і замерзла тоді направила додому. 

• Агов я вдома  - як тільки заходжу в квартиру гукають з порогу , але мені так ніхто не відповів , тому направили до кухні з надії щось перекусити  , де  зустріла Даню який їх суп.
• Привіт - вітаюсь першою.
• Ага - крізь зуби відповів він .
• Батьки ще не повернулися ? - запитую його
• Ні - так само грубо відповів він -  ось, я вже до'їв помий за мною тарілку
• Звісно - що , ще я могла відповісти. Підійшла до плити і почала нагрівати  суп . Швидко прикусивши , помила  посуд.

Після цього  я правилась  до своєї кімнати , де до вечора сиділа за уроками так як кінець року  і на носі всі контрольні . Багато часу витратила  на повтор матеріалу , тому що  школу хочу закінчити на відмінно  , а на це потрібно багато зусиль . А зараз  навіть  не знаю , як я буду змішати роботу з навчанням, але сидіти в батьків на шиї далі я не збираюсь. Вони на мене  вже багато зусиль витратили  виховали, доглядали, годували , одягали. Я рада , хоча б за тебе, що потрапила саме в таку сім'ю.

Після цих спогадів на очі знову навернулися сльози, тому я відклала всі уроки так , як думати більше не можу і поринула в міцний сон  . Уночі я відчула  , що нібито хтось зайшов в мою кімнату і накрив мене ковдрою .