Забути, щоб знову згадати

Розділи 21-27

21

Орест( 1,5 роки тому)

Починалася моя перша лекція. На сьогодні це просто розмова із моєю групою. Я привітався. Старався говорити спокійним тоном. Та вони всі вже бісили мене. Як важко бути викладачем. Скільки нервів за один день витрачають ці люди?

Я за кілька хвилин вже морально виснажився.

Почав розповідати їм про їхні обов‘язки цього року, а також про пари та певні зміни. Виявляється це все робота куратора. Розповісти студентам абсолютно все.

Група доволі цікава.

Та все ж, я не хотів тут бути.

  • І так, перейдімо до кількості присутніх- мовив я.

Перечислив практично всіх, і помітив, що однієї дівчинки немає.

А вона ще і староста. Ну прекрасно. Чому такі безвідповідальні вчаться в такому університеті?

В один момент почався шум. Ніби мене і не було.

  • Я б радив вам зменшити тон- строго та голосно мовив я.

Всі враз замовкли. Якось злякалися навіть. Вже пошкодував, що так крикнув. Але хай знають, що на моїх парах крику та шуму не буде.

В один момент двері відчинилися і до аудиторії зайшла староста. Вона б ще на кінець пари з‘явилася. Яка ж безвідповідальність! Доречно було б їй навчитися стукати, про що я і сказав.

Почала говорити по складах. Хіба я вмію так впливати на людей?

Потім задумалась про щось. А я незрозуміло чому почав розглядати її.

Чорне волосся, карі очі, середній зріст, дуже худенька. Виглядала на 16-18 років. Вона б напевно літала у своїх думках ще довго, але я вирішив обірвати це. Представився їй, а вона мені. Та я вже знав її ім‘я.

Попросив бути більш тактовною наступного разу. Щось пробурмотіла та пішла до своєї подруги, яка 15 хвилин тому сказала, що вона запізниться через проблеми із здоров‘ям.

І чому мені постійно хочеться дивитися на неї? Мене ще жодна дівчинка так не приваблювала. А це взагалі не мій типаж. Та якось саме її простота та зухвалість сподобалися мені одразу.

Але манерам поведінки їі потрібно навчити. Обов‘язково цим займуся!


 

22
 

Марк( в даний час)

Я бачив її розгубленість. Вона не розуміла, що відбувається. Боялася. Її страх- це те, чого я жадав так багато років.

Вона буде боятися мене, але одночасно і кохати всім серцем . Я не віддам їі нікому. Ще зовсім трохи і ми поїдемо звідси, далеко далеко. Туди, де нас ніхто не знайде.

Бачити її щодня, чути її голос, торкатися її тіла....

Я жадав цього так давно.

І скоро ці моменти настануть.

Та зараз я перейду до наступної частини плану...


 


 

23
 

Мар‘яна( в даний час)

Всі спроби були марними. Мене ніхто не почув. Я повернулася до кімнати в якій прокинулася, та почала шукати хоча б якісь деталі, якими можна відчинити двері.

Та там не було нічого. Кімната була порожньою. Ніби, ніхто і не жив тут. Тільки меблі. Всередині жодних речей.

І телефон зник. Тепер я точно розумію, що хтось грається зі мною.

Але хто він?


 


24

Орест( в даний час)

Я добре знав , що Марк планує зробити. Він мстить мені. Забрав Мар‘яну і кудись відвіз . Я подзвонив до її батька, набрав Настю та звернувся до поліції.

Я зіпсував прийом батькам Марка, адже я прекрасно знав , що він може з нею зробити.

Мені  повідомляли про її стан в лікарні минулого року

Я попросив , щоб мені телефонували щодня  . І  він був там. Марк приходив до неї. Таємно ішов  до її палати. Сидів та тримав її за руку. Про це мені сказала одна із медсестер, яка його бачила та впізнала. Спочатку я здивувався . Невже вона могла йому подобатися?

Я не вірив у його кохання . Це все була помста. Помста мені. Бо я вбив його сестру...


 


25

Марк( в даний час)

Я почав діяти. Вона беззахисно сиділа біля ліжка. Вже напевно втратила надію  про свій порятунок. Жертва залишилась без сил.

Я ішов дуже тихо. Не хотів налякати.

Взяв кетамін , який зробить їі неврівноваженою. А для повного щастя вколю їй амфетаміну трішки. Але небагато. Не хочу, щоб вона отримала передозування.

Все ще лежить. Не рухається. Те, що треба. Я все ще зовсім тихо підкрадався до неї, допоки не вдарився об стілець. І вона почула...


 


26

Мар‘яна ( в даний час)

Я лежала нерухомо на підлозі. Страх. Я відчувала сильний біль в голові. Мене нудило. Я не могла повурхнутися. Та враз я почула звук. Було страшно зустрітися із тим,хто привів мене сюди. Я не знала хто він і що хоче зробити. Я до останнього думала, що це Орест.

Але я помилилася. Бо переді мною стояв Марк.

В його руках я бачила шприц із вмістом якоїсь речовини. Там наркотик.

Я навіть не хотіла тікати. У мене б не вийшло. І я не хотіла знати причин того, чому він викрав мене.

Я здогадувалася. Давно здогадувалася, ще тоді, коли він постійно бажав бути біля мене. Спільні проекти, несподівані зустрічі в торгових цетрах. Неочікувана пропозиція, яка стала останньою пасткою. Він хотів заманити мене увесь цей час. Але чому? Що такого я зробила йому? Чому саме я?

Зараз, я не могла повірити в це. Він дивився на мене жаданим поглядом та почав підходити...

Різко схопив за горло та притиснув до стіни . За кілька секунд рідина, яку він підготував вже була в моїх венах. А далі ..


 


27

Марк( в даний час)

Вона мовчала. Жодного питання і звуку. Просто дивилася на мене. Як же мене це збуджувало. Вона настільки прекрасна, що я зовсім не хотів причинити їй шкоду. Але треба було. Все має іти по плану. Я різко схопив її шию, та почав вводити наркотик. Її очі налилися слізьми. Думала, що я не зроблю такого, та помилилася.

  • Бо це тільки початок....


 


 


  •  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше