Задушу. Лірика

Обітниця

Знову серце радісно тріпоче.

Так, як грає дощик на весні.

Моє щастя – ті зелені очі,

Може, все наснилося мені.

Я стою заквітчаная щастям,

Всі думки із ним літають десь.

Ця каблучка, білосніжне плаття,

Наш весільний вальс і світ увесь…

Може, все брехня, а я – кохаю,

Знаю, що  і ти  не знав таких.

За тобою я до світа краю,

Все життя буду тебе любить.

Ти, як той промінчик, ясне сонце,

Моя втіха, щастя, ти – мій біль…

Ти у рай відкрив мені віконце,

Розтопити серце ти зумів.
Ось із цього дня,а то й раніше,

Десь на небі нас з’єднали вдвох.

І тепер тепліше, і тепліше.

Знаю, це – кохання, це – любов.

Обіцяю бути вірним другом

Дружиною та матір’ю дітей.

День оцей, повір, я не забуду.

Любий, ти – найкращий із людей.



Natalya Kolesnik

Відредаговано: 30.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись