Задушу. Лірика

***

 

Ні день, ні ніч чекаю я

З обличчя твого світ усмішки.

І голосу, як в солов’я,

Мені лиш думки твої  трішки.

Чекаю відповіді я

На крик терпкий із мого серця.

Чи знаєш ти моє ім’я?

Гукни його лиш – обізветься

Душа моя. І як прийдеться

Із краю світу повернусь.

До тебе я прийду з любов’ю,

Тебе обійму, пригорнусь.

Та серце обілляло кров’ю,

За те, що не спинити долю.

І ти підеш. Я ж залишусь,

Вернусь до того, що кохає,

І вдень, і вніч мене чекає.

І моє серце гордість має.

Тебе забуду, як дурман.

Поплачу трішки і забуду,

З очей я скину, як полуду,

Вважатиму, що все обман.

Я стану сильна, непорушна

І тихо стане на душі.

Не плакатиму уночі.

Я зроблю все, що тільки можна.

Лише , щоб щастя почувать,

Життя любити, пізнавать.

Тому, хто любить, все віддати

І серце щиро відкривати.

Розбиту чашу я зберу,

Забуті мрії збережу,

Я серце спокоєм зігрію,

Я буду сильна, я – живу…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше