Задушу. Лірика

***

Мене знову накрила туга

І від неї все серце спекло.

Через біле чорна смуга.

Вже не стане так, як було.

А я далі готова у відстань,

Знову серце ятрітиме вкрай.

Я сама для себе знов лишня.

Знов не туга накрила – печаль.

І вже ніде шукати рятунку,

Світ до мене за ним прийшов.

Лиш одне – я ж-бо мамина донька,

Та не буду тривожити знов.

Зараз вийти б десь у пустелі,

На всі груди зірвати крик

А насправді, вже ледь жевріє,

І той вогник вже майже зник…

Мене знову накрила туга…

Та за обрієм новий день.

Червоніє та чорна смуга,

Вже чекає нових пісень.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше