Епілог

Заходь, не соромся.
Ти вже тут був, пам'ятаєш?
Ми звідси починали.
І я казав, що ми сюди повернемося.
Он мапа, он стіл, он ниточки і папірці.
Усе на своєму місці. 

Підійди до мапи.
Ти вже розумієш, що потрібно написати на сьомому папірцеві?
Можеш говорити вголос.
Історія прямує до завершення, і тому можеш більше не турбуватися про порушення ідилії.

То що ми напишемо?
Так, ти правий.

"Владік Бережняк".
Я ж не міг тобі одразу сказати, як його зовуть.
Це вбило би інтригу. Хоча я впевнений, що ти здогадався про це задовго до того, як дізнався про обставини дня, коли Сашко Панадій уперше провів молодіжне зібрання у церкві "Слово Життя".

Почепи цей папірець на місці Києва, поряд з іменами Анатолія Бережняка, Надії Кунець (вона ж - Надія Бережняк) та Сашка Панадія.
З'єднай Надію та Людмилу Ханіну (вона ж Людмила Панадій) і її Брацлав, а також обох Владіків ниточками.

А тепер з'єднай їх усіх із Сашком.

Це не його заслуга – він не знав і не планував того, що сталося, але саме він став зв'язною ланкою між долями двох хлопців і двох родин.
Якби свого часу він не послухався батьків і не поїхав до Києва, цього всього не було би.
Якби свого часу він не прислухався до прохання Юлі Ханової про перехід в іншу церкву, усе це не відбулося би.
Якби свого часу він відмовився від пропозиції Едуарда Годуна, мені би не було про що тобі розповідати.
Але усе це відбулося.

Тепер перед тобою повна картина подій і повна мапа зв'язків.
За винятком однієї деталі.
Восьмий папірець.
Він ще порожній.
Візьми його зі столу.
Бачиш гвіздок над мапою?
Туди ти його й почепиш.
Настав час вписати в нього ще одне ім'я.

Якщо ти був уважним, а твоє серце - чуйним, ти помітив, що у всьому, що відбувалося в історії двох родин і двох Владіків, відслідковується закономірність, якийсь важко пояснюваний, але невипадковий напрям.
Як в історії з "Таємничим Островом", у подіях, мисленнєвим свідком яких ти став, видно втручання чиєїсь сторонньої волі, незалежної від волі учасників подій.

Твоє завдання - назвати того, кому належить цей пасьянс.
Саме тут знадобляться твоє детективне чуття, твоя інтуїція, твій розум – усі внутрішні джерела і ресурси, які роблять тебе людиною.
Втім, я тобі трішки допоможу.
Методом контрастів.
У мене в руках - ще один папірець.
На ньому я вже написав ім'я.
"Його величність Випадок".

Ти можеш взяти його і почепити над мапою.
І це буде достойним поясненням усього, що відбулося у нашій історії.
Але чи достатнім?
Перш ніж ти це зробиш, я попрошу тебе ще раз підійти до столу.
Бачиш он ту книгу з зеленою зав'язкою?
Досі ти не звертав на неї увагу.
Це й не дивно.
Поки ми з тобою блукали лабіринтами моєї свідомості, з'ясовуючи всі обставини подій у житті Панадіїв, Кунців та Бережняків, вона була дбайливо прикрита газеткою.

Вона чекала свого часу.
Зніми зав'язку.
Розгорни цю книгу на закладці.
Бачиш текст, підкреслений маркером?
Прочитай його вголос.
Не бійся, ідилію ти вже не порушиш.
Читай.
А я повторюватиму за тобою.
"Зародок мій бачили очі Твої; у Твоїй книзі записано всі дні, для мене призначені, коли ще жодного з них не було".

Дивні слова, чи не так?
Хто насмілиться написати таке?
І хто в межах цієї планети достойний того, щоби стати їх адресатом?

Ти вже розумієш, що ці слова стосуються не лише автора тексту.
Людина, яка записала ці слова, померла три тисячі років тому.
Але якщо ти уважний і вмієш проводити паралелі, то побачиш, що цей текст прямо стосується нашої історії.

Хтось спланував і передбачив наперед дні народження Людмили Панадій, Петра Панадія та Надії Бережняк, дні народження Влада Панадія та Влада Бережняка.
Хтось знав, що двоє збольованих матерів та двоє хлопців, які опинилися на узбіччі життя, у найважчі часи будуть потребувати підтвердження і підбадьорення в тому, що все це недарма, що всі страждання, які вони мають, і всі переживання, які витримують, мають сенс і мету.

Причому цьому "комусь" були відомі події, які я тобі показав, ще 52 роки тому, коли народилися Людмила і Петро. І цьому "комусь" було відомо, що і Надія Бережняк, і Людмила Панадій, і обидва Владіки, і навіть Саша та Павло Панадії отримають підбадьорення і відповіді на свої болючі і тривожні запитання через усвідомлення невипадковості паралелі між долями цих сімей. І цей "хтось" обрав для цього дивовижно простий, але ясно зрозумілий інструмент: дні народження, знаючи, що управління датами не належить до компетенції людей.

Але хто цей "хтось"?

Насправді ти знаєш відповідь.
І мені навіть потрібно розповідати тобі, яку Книгу ти щойно розгортав.
І не потрібно розповідати, Кому вона належить.
Але чи знайдеш ти в собі сміливість визнати це?

Знаєш, тобі все ж доведеться почепити над мапою папірець з ім'ям.
Така умова виходу з цього кабінету.
І такий вердикт щодо змісту твого власного життя і твого уявлення про те, хто стоїть за всім, що трапляється з тобою.

Тримай мого папірця.
"Його величність Випадок" перед тобою.
Ти можеш його почепити над мапою, вийти звідси і забути про все, що я тобі щойно показав.
Так робили мільйони і мільярди людей до тебе, коли спостерігали подібне.
Я не здивуюся, якщо так зробиш і ти.
Щоправда, це означатиме, що Шерлоком свого власного життя ти так і не станеш.
І це означатиме, що я тут марно перед тобою корчив детектива з себе.
Але все ж у мені жевріє надія на інше.
На те, що ти викинеш підписаний мною папірець до смітника.
А на чистому папірцеві, який у тебе в руках, напишеш правильне ім'я.
Набагато коротше ім'я.
І якщо твоє серце абсолютно чесне, варіант буде єдиним.
І цей варіант - Ісус.