Глава 21

  Душа Неонеллі опинилась в якомусь таємничому,самотньому світі, там не було нікого. Це було старовинне місто із замками, кам’яними статуями. Зайшовши в один із замків дівчина почала роздивлятись його, обходячи кожну кімнату в надії знайти ще когось, але знайти в замку вона не змогла нікого. 
 

   Дівчина довго бродила по цьому загадковому світі шукаючи когось, але спустя п’ять місяців дівчина прийняла свою долю,що вона абсолютно тут одна, і єдине,що подобалось дівчині тут, так це замки. 
 

   Неонеллі заворожували ці старовині споруди, вона обійшла всі замки,які тільки знайшла і зайшовши в кожен вона дізналась дещо, про сам замок і історію сім‘ї, яка жила в тому замку. 
 

  Кожен вечір дівчини проходив в сльозах і ненависті до всіх. Вона ненавиділа всіх, жоден не допоміг їй  вибратись звідси. Навіть Самаель,який обіцяв захищати її не врятував її. 

  Неонеллі навіть не догадумалась,що саме Самаель відправив її в цей світ. В один вечір Неонеллі вирішила ще раз переглянути замки. Зайшовши в один найбільший замок з усіх дівчина почала тихо і спокійно дивитись замок, обходити кімнати поки не почула незрозумілі звуки. Прислухавшись дівчина почала іти на звук з надією знайти когось. Самотність убивала дівчину і тому дівчина просто йшла не сказавши ні слова,щоб не злякати того, хто в цьому замку. 
 

   Звуки доносились з підвалу і Неонеллі на свій страх і ризик пішла туди і відкривши двері побачила прикованого до стіни кайданками з оголеним торсом в крові хлопця, який навіть слова не міг сказати від того,що його горло було пересушене і йому була потрібна була вода. 
 

   Дівчина швидко зняла з своїх плечей рюдзак в,якому було найголовніше: вода, медикаменти,якщо можна їх так назвати вона знайшла деякі трави, якими можно було надати допомогу, їжа це все вона знайшла в одному із замків. Неонеллі швидко підійшла до хлопця, і сівши на коліна підняла голову хлопця таким чином,щоб вона могла налити води, після чого почала обробляти спиртом рани на тілі хлопця. 
 

  Хлопець шипів від того, що на його рани прикладають тканину змочену спиртом. Хлопець ще досі не міг говорити, він хрипів і із цих хрипів дівчина зрозуміла тільки своє ім‘я. Дівчина була шокована вона не могла зрозуміти звідки він знає її ім‘я, але дівчина вирішила не запитувати, їй було важко однїй, їй здавалось,що вона сходить з

розуму і цей незнайомець був для неї рятівником від втрати розуму.