Розділ 6. Часовий іспит

Прийшла моя черга здавати іспит. Мене впустили в кімнату з якої потрібно було знайти вихід. Потрібно було вийтив протиположні двері та до них був шлях не легкий. Я важко ішла та всетаки найшла ці двері, але вони були високо і догоридригом. Я вирішила стати на руки і о чудо я опинилася біля них. Відкривши їх я побачила просторну кімнату. Передімною за столом сидів якийсь чоловік. Мабуть він був деректором. Я подивилася на годинник і побачила що стрілки крутяться з великою швидкістю. Мабуть вони визначають ранг моєї сили. І тут стрілка зупинилася на 12. Я хотіла запищати від радості і обняти цього чоловіка. Та добре що змогла стримати себе від цього. 
- Ви маєте вищий ранг але вам іще потрібно відповісти на три запитання щоб ми могли прийняти вас. - сказав він
Я мовчки кивнула головою і він почав задавати запитання. Знову цей голос говорив в моїй голові і я повторяла за ним. Таким чином я на всі запитання відповіла правильно і мене приняли. 
Я вишла до чоловіків і моїй радості не було меж я розповіла їм про це все і про голос який говорив мені про все. Він сказав, що це голос когось із предків, можливо він належить моєї матері.
Після іспиту ми пішли в кафе щоб перекусити і скласти план подальших дій. Ми вирішили спочатку найти житло. Я то буду жити в гуртожитку, а от їм потрібно десь жити. І цю ніч мені потрібно десь переночувати. А потім ми вирішили піти по магазинам. Зробивши це все було іще не пізно, тому я вирішила піти в бібліотеку і побільше дізнатися про цей світ.
Хоч голос і багато знає та думаю його знань для академії може не вистачити, тому на всякий випадок потрібно дізнатися як можна більше.
Я дізналася багато цікавого про цей світ. Але зачиталася і вже встигло потемніти. Та на щастя за мной прийшов Леон. 
Прийшовши в наш новий дім, ми повечеряли та пішли спати. Я так устала, що бистро заснула.