Закохатися в (не) Ангела. Вигнання Альсінора

28. Собор

Альсінор сидів непорушно. Його вилиці завмерли у суворій напрузі. Він чекав, коли прийде його черга виступити зі звітом. За трибуною виступав Архангел Ларон, бурхливо жестикулюючи й блискуче посміхаючись.

– …Наші генетики удосконалили процес конвертації енергії коштом використання квазіконтрольного перетворювача. Таким чином, зі світла, що надійшло, департамент зумів перетворити 85% в нові душі, що небачено багато! Ми попрацювали на славу! Чого не скажеш про працівників Департаменту історії минулого та передачі знань у майбутнє…

– Вибачте, про що ви зараз, Ларон? – втрутився в експресивну промову ексцентричного Ларона Архангел Тор відразу ж, як тільки прозвучала назва його відділу.

Тор, з не менш ексцентричною зовнішністю суворого гнома з малорухливим обличчям, завжди чекав від Ларона каверзи, адже вони були суперниками вже давно. Ларон був одержимий ідеєю потрапити на сторінки найбільшого на Небосхилі сувою – Вічних Хронік Корпорації Світла. А Тор йому у цьому всіляко перешкоджав, оскільки веденням особливих або вічних хронік займався його відділ. До нього заносили лише знакові події та досягнення Ангелів Небосхилу.

– Співробітники Департаменту історії, на жаль, досі не внесли винахід нашого відділу у Вічні Хроніки. Я вважаю це обурливим недоглядом. Прошу Собор розглянути… – голосно продовжив Ларон, наче й не чув обурений голос Тора.

– Особливі Хроніки Корпорації створені для особливих подій та досягнень, прошу помітити, шановний Архангеле Ларон, – знову втрутився Тор, не чекаючи, поки Ларон домовить промову. – Ваше останнє досягнення гідне максимум Вісника декади.

Тор та Ларон були повними протилежностями. Високий і красивий, з гордою поставою і високим  волоссям, заплетеним над головою у химерні роги, Ларон вступав у повний дисонанс із присадкуватим коротуном Тором. Кожні збори вони намагалися зачепити один одного або якимось чином вказати на допущені помилки у роботі.

– Ні, ну зачекайте! Квазіконтрольний перетворювач не вартий Вічних Хронік? Ви пропонуєте, можливо, взагалі викинути його в чорну дірку? Раз він такий неважливий, – ображено підібгавши губу, обурився Ларон, не забувши кілька разів поправити свою зачіску.

– Та це мікрохвильова піч, відома половині Світів третього порядку! Тільки надпотужна з квазіприскорювачем… То може, й душі винахідників Світів Третього порядку настав час заносити в Особливі Хроніки? – з іронічною усмішкою відрізав Тор, не дивлячись на свого опонента, що в рази перевищував його за зростом.

– Та як ви смієте, Архангеле Тор! Та я… Та ви… – Ларон був готовий вибухнути. Його роги тремтіли, обличчя роздулося від обурення. Блискучий оратор перетворився на булькітливий чайник.

Тор, не втрачаючи самовладання, насолоджувався публічним падінням опонента. По залі стали проноситися шепітки та смішки. Тор уже хотів було продовжити диспут, тріумфуючи свою перемогу, але його перервав гучний голос Верховного з трибуни.

– Досить!

Гучна луна пролетіла в повітрі. У залі знову всі вщухли, а Ларон і Тор закрили роти й відразу припинили суперечки. Верховний втрутився у їхній спір.

– Архангеле Ларон. Ваші винаходи безумовно приносять велику користь Небосхилу. Але якщо якісь з них можна порівняти з винаходом Світу Третього порядку, вам варто працювати ще старанніше. Записи з особливих вічних хронік ні в кого не викликають сумніву в тому, що вони гідні там бути. Нехай вам це буде стимулом для подальшої роботи. Архангеле Тор. Щодо вас. Роботу Архіву ні в якому разі не можна принижувати, але будьте такі люб'язні – не варто підіймати її ще вище шляхом приниження заслуг ваших колег. Суперечку можна вважати закритою? 

Верховний суворо подивився на обох Архангелів. Ті, як котята, що нашкодили, мовчки кивнули у відповідь, потім кивнули один одному на знак примирення.

Дванадцять Архангелів, які сидять на п'єдесталі, схвально кивнули, підтримуючи рішення Верховного.

– Прекрасно. Ми можемо продовжити. Слово надається Архангелу Альсінору, керівнику Департаменту обліку Світла, який виступить зі звітом про Світову економіку за минулий декатіліум. Прошу вас, Альсіноре.

 

 

Спокійний і впевнений у собі, Архангел зробив крок до трибуни в самому центрі зали.

– Вітаю, Найсвітліші Хранителі Небосхилу. Декатиліум, що минув, був нестабільним. Ви всі знаєте, що ми переживаємо глобальну світлову кризу останні кілька декантумів. Спад торкнувся всіх Департаментів корпорації. Ми зосередилися на економії світла та суворому обліку енергії у всьому. Але підрахунки показують гнітючий результат. Ми заощадили небачену кількість світла, але пішло від нас його ще більше. Наша економія не встигає за колосальними втратами, які ми наполегливо не помічаємо.

– Які втрати ви маєте на увазі? – знову почувся суворий голос Верховного. Альсінор кивнув, перервався на кілька секунд, зібрався з думками та продовжив.

– Усі розуміють, про що я, але ніхто не наважується досі про це сказати вголос. Я зараз говорю про Світ Третього порядку під назвою Земля. Планета стає збитковою для нас і споживає більше, ніж дає. Земляни стали давати на 25% менше світла, але при цьому кількість червоточин неухильно зростає і вже за кілька сентумів досягне критичної маси. Тільки за останній сентум кількість новоприбулих Ангелів із Землі зменшилася на 15%. Нам уже не вистачає новоприбулих Ангелів із Землі для обслуговування цього світу! 

Альсинор зробив паузу, тому що по залі промайнули зітхання занепокоєння, невдоволення та здивування. Всі дивилися на великий екран над головою. Це був сувій з графіками та діаграмами, що ілюстрував його звіт. Альсінор зосереджено продовжував.

– Архангеле Альсінор! Чи не надто ви згущуєте фарби? – спокійно промовив Верховний. – Ми всі стурбовані спадом на Землі та Утопії, але ви кажете не просто про спад. Ви кажете про кризу з точкою неповернення?

– Боюся, Найсвітліший і Наймудріший наш Прародителю, я лише перекладаю те, що сказали мені цифри та підрахунки. У нас на очах росте гігантська червоточина, яка у разі своєї появи поглине не лише Землю, а й з астрономічною швидкістю почне пожирати мегатони світла довкола! Ніщо отримає величезний приріст нашої енергії. Проєкт Земля стає небезпечним. Ми не просто недоотримуємо світло. Ми ризикуємо втратити ще й те, що маємо. Така потужна чорна діра в цій ділянці Всесвіту суттєво підірве наші сили. Ми сильно здамо позиції та можливість відкату Всесвіту в найближчий сентум зросте на 30%. Такий удар позначиться і на інших світах, їх підтримці та розвитку. Чи ми готові прийняти таку втрату? Чи готові ми заплющити очі на потенційну загрозу, яка стає дедалі ближчою до реальної?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше