Замальовки

Доле!

Спасибі велике , що поруч зі мною

Щодня, щохвилини по стежці ідеш,

Де блискавки й грози, де мряка стіною,

Де сонця не видно , де хмари без меж.

Зажурені очі, опущені крила...

Тобі, знаю, важко зі мною іти.

Одежа твоя від пилюки вже сіра,

навколо ж пустеля, піщані степи.

Ти подруга вірна в безсоннії ночі,

У смутку хвилини, у відчаю мить.

Як серце у грудях від болю тріпоче,

Коли пульс у скронях під тиском щемить. Самотносте -доле, спасибі за вірність.

За мужність терпіти стихії життя.

По стежці тернистій ідемо у вічність,

За руку тримаєш немудре дитя .

Подобається

#3574 в Різне
#941 в Поезія

Відредаговано: 03.05.2021