Замальовки

Верба


 

Верба

 

Здається , недавно бруньки наливались,

 Зелені листочки були.

 У дзеркалі-річці верба милувалась

 На пишнії віти свої. 

Роса світанкова — мов камінь коштовний;

Виблискує, наче  кришталь . 

Тумани імлисті — мов убір шовковий, 

 Ще й світла небесна вуаль.

 Тендітна, вродлива верба розцвітає, 

Їй заздрять тополі здаля.

 І вітер проміння їй в коси вплітає,

І свіжість дарують  поля. 

Усе навкруги - наче пісню співає 

І стелить свій килим трава.

 А вітер хитрущий тихенько питає: 

«А кращих хіба не бува?» 

Верба усміхалась і не сподівалась, 

Що літо так швидко мине. 

З вітрами осінніми вигляне старість, 

Й холодним привітом пройме. 

І падає листя у мутнії води, 

Із лисям краса опаде...

Горбата стара, без колишньої вроди,

 Весняного вітру ще жде...
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше